Львівському аеропорту хочуть дати ім'я чи то Бандери, чи Данила Галицького

Фракція партії "ВО Свобода" у Львівській міськраді внесла на розгляд сесії пропозицію звернутися до Кабміну із проханням назвати міжнародний аеропорт "Львів" ім'ям лідера ОУН Степана Бандери.

З такою пропозицією звернувся депутат міськради від "Свободи" Василь Горон, повідомляє УП з посиланням на прес-службу "ВО Свобода".

У підготовленому "Свободою" зверненні сказано, що цю ідею подали жителі Львова на зустрічах з депутатами від партії.

Львівська міськрада має намір розглянути звернення на сесії 20 жовтня.

У свою чергу мер Львова Андрій Садовий пропонує надати аеропорту "Львів" ім'я короля Данила Галицького.

З відповідною пропозицією він звернувся до керівництва держави, повідомляє прес-служба Львівської міськради.

"Було багато пропозицій щодо назви нашого летовища: назвати іменем Пінзеля, іменем Франка. Я звернувся до керівництва держави з пропозицією назвати аеропорт іменем короля Данила Галицького - засновника нашого міста, іменем чи не єдиного українського короля", - сказав він.

При цьому Садовий зазначив, що аеропорт є державним, тому остаточне рішення прийматиме держава.

Нагадаємо, восени 2010 року львівські інтелектуали розпочали збір підписів за те, щоб назвати аеропорт іменем всесвітньо відомого галицького скульптора XVIII-го сторіччя Івана Ґеорґа Пінзеля.

Тим часом у Криму тривають суперечки щодо назви аеропорту "Сімферополь": кримські татари виступають за присвоєння йому імені радянського льотчика-аса Амет Хан Султана, а проросійські організації хочуть назвати аеропорт на честь фаворита Катерини ІІ Григорія Потьомкіна.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.