ІКОМОСу розповіли про те, як забудовують історичний центр Києва

Відбулася неофіційна зустріч експерта міжнародної організації із захисту пам'яток культури ІКОМОС Тодора Крестєва з представниками громадських організацій Києва. Є шанси, що він донесе інформацію про справжній стан забудови в історичному центрі міста до ЮНЕСКО.Зустріч дасть значно більше результатів для міста, ніж десятки зустрічей з офіційними чиновниками.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Місія Крестєва в Україні полягає в оцінці стану Андріївської і Кирилівської церков. Проте він виявляє непідробний інтерес до стану охорони інших пам'яток історії.

"Як правило, зустрічі представників світових пам'ятко-охоронних організацій відбуваються на офіційному рівні, тобто з чиновниками, або з громадськістю під контролем чиновників. Саме тому правдива інформація про найгостріші больові точки до ЮНЕСКО не доходять", - наголосив О. Бригинець.

Учасники зустрічі дали коментарі щодо змін у містобудівному і пам'ятко-охоронному законодавстві, прийнятих за останній рік - а саме:

- в законі про містобудівну діяльність ліквідовані всі експертизи (включно з археологічною) та громадські обговорення проектів,

- значно спрощена система отримання дозволів,

- ігнорується особливо цінний статус земель в буферних зонах заповідників,

- останнє рішення Київради про заборону будівництва в історичній частині міста не виконується,

- будівельні роботи тривають, а Київрада продовжує виділяти землю в охоронній зоні без узгодження з Верховною Радою.

Крім того, повідомили, що у новий Генплан до 2025 року будуть внесені усі скандальні землевідводи в буферних зонах Софії Київської та Києво-Печерської Лаври, а також залишена можливість будівництва будівель будь-якої висотності при наявності історико-містобудівного обґрунтування. Також поінформували про плани забудови Андріївського узвозу.

Учасниками зустрічі були: екс-генеральний директор (1995-2010) Києво-Печерського історико-культурного заповідника С.Кролевець, представник ініціативи "Захисти старий Київ" І.Луценко, активісти Штабу оборони Києва - народний депутат України К. Куліков, депутат Київради О.Бригинець, координатор ГІ "Кияни проти руйнації Києва" І.Нікіфорова та інші.

Міжнародна рада з охорони пам'яток та історичних місць (ІКОМОС) - неурядова асоціація професіоналів метою діяльності якої є збереження і захист культурної спадщини по всьому світі.

ІКОМОС було засновано в 1965 у Варшаві як результат Венеційської хартії. Організація базує свою діяльність на принципах, закріплених у 1964 році Міждународною Хартією зі збереження і відродження пам'яток та історичних місць.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.