ГОСТИНИЙ ДВІР ПОВЕРНУЛИ КИЯНАМ

Київський апеляційний адмінсуд скасував рішення Київради про виділення землі забудовнику Гостиного двору під протиправну реконструкцію будівлі.

Відповідне рішення від 20 вересня 2012 року (№137/8421) більшості на чолі з Галиною Герегою оскаржували активісти, повідомляє УП.Життя з посиланням на захисника Гостиного двору, а нині депутата Київради Ігоря Луценка.

"Тепер у компанії Януковського завгоспа Андрія Кравця "Укрреставрація" немає дозволу робити щось на цій ділянці землі, котра тепер знову у повному розпорядженні киян", - заявляє активіст у Facebook.

"Очікуємо, що Укрреставрація негайно звільнить дві вулиці на Подолі, де вони розмістили своє будівельне обладнання", - додає Луценко.

За його словами, тепер Київрада "буде просто зобов'язана скасувати своє рішення, як визнане неправомірним у суді".

"Очікуємо шалений спротив друзів Кравця у Київраді. Вітаємо усіх, хто бореться з нами за Київ!", - додає Ігор Луценко.

Як відомо, Київрада у вересні 2012 року передала ПАТ "Укрреставрація" земельну ділянку площею 1,02 га на Контрактовій площі, 4 в оренду на п’ять років для реконструкції будівлі під торговельно-офісний центр із благоустроєм та гостьовою стоянкою на 300 авто.

Громада Києва довго відстоювала Гостиний двір, аби його не реконструювали до непізнаванності, там активісти й противники забудови влаштували так звану "Гостинну республіку".

Фільм про перші дні протесту проти забудови Гостиного двору. Ігор Луценко міркує про майбутню революцію

Інститут археології НАНУ повідомляв про плани збудувати біля Гостиного двору підземний музей, присвячений середньовічному Києву.

Гостиний двір торговий комплекс на Контрактовій площі в Києві, побудований в 1809 році замість старого двору (60-ті роки XVIII в., архітектор Іван Григорович-Барський). Відбудований за першопочатковим проектом архітекторів Луїджи Руски і Вільяма Гесте у 1980-х роках.

У квітні 2012 року Київрада передала Гостиний двір для реконструкції ПАТ "Укрреставрація". Один із проектів реконструкції передбачав будівництво підземного поверху і мансарди, а також автостоянки на 300 паркомісць.

У серпні 2012-го тодішній президент Янукович підписав закон, що дозволяє приватизацію пам'ятки. У травні на території Гостиного двору почалась акція протесту проти реконструкції і комерціалізації будівлі.

30 жовтня 2012 року Головне управління охорони культурної спадщини КМДА направило до Міністерства культури облікову документацію для вирішення питання про внесення комплексу будівель Контрактової площі до Державного реєстру як пам'ятки містобудування місцевого значення. До цього комплексу було включено й Гостиний двір.

Наказом від 21 грудня 2012 року Мінкультури визнало комплекс Контрактової площі пам'яткою і внесло його до Державного реєстру. Таким чином, Гостиний двір також набув правового статусу пам'ятки містобудування.

У травні 2013 року Окружний адміністративний суд Києва дозволив будівництво на території Гостиного двору.

Дивіться також: Минуле і майбутнє Гостиного двору. ФОТО

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.