ГОСТИНИЙ ДВІР ПОВЕРНУЛИ КИЯНАМ

Київський апеляційний адмінсуд скасував рішення Київради про виділення землі забудовнику Гостиного двору під протиправну реконструкцію будівлі.

Відповідне рішення від 20 вересня 2012 року (№137/8421) більшості на чолі з Галиною Герегою оскаржували активісти, повідомляє УП.Життя з посиланням на захисника Гостиного двору, а нині депутата Київради Ігоря Луценка.

"Тепер у компанії Януковського завгоспа Андрія Кравця "Укрреставрація" немає дозволу робити щось на цій ділянці землі, котра тепер знову у повному розпорядженні киян", - заявляє активіст у Facebook.

"Очікуємо, що Укрреставрація негайно звільнить дві вулиці на Подолі, де вони розмістили своє будівельне обладнання", - додає Луценко.

За його словами, тепер Київрада "буде просто зобов'язана скасувати своє рішення, як визнане неправомірним у суді".

"Очікуємо шалений спротив друзів Кравця у Київраді. Вітаємо усіх, хто бореться з нами за Київ!", - додає Ігор Луценко.

Як відомо, Київрада у вересні 2012 року передала ПАТ "Укрреставрація" земельну ділянку площею 1,02 га на Контрактовій площі, 4 в оренду на п’ять років для реконструкції будівлі під торговельно-офісний центр із благоустроєм та гостьовою стоянкою на 300 авто.

Громада Києва довго відстоювала Гостиний двір, аби його не реконструювали до непізнаванності, там активісти й противники забудови влаштували так звану "Гостинну республіку".

Фільм про перші дні протесту проти забудови Гостиного двору. Ігор Луценко міркує про майбутню революцію

Інститут археології НАНУ повідомляв про плани збудувати біля Гостиного двору підземний музей, присвячений середньовічному Києву.

Гостиний двір торговий комплекс на Контрактовій площі в Києві, побудований в 1809 році замість старого двору (60-ті роки XVIII в., архітектор Іван Григорович-Барський). Відбудований за першопочатковим проектом архітекторів Луїджи Руски і Вільяма Гесте у 1980-х роках.

У квітні 2012 року Київрада передала Гостиний двір для реконструкції ПАТ "Укрреставрація". Один із проектів реконструкції передбачав будівництво підземного поверху і мансарди, а також автостоянки на 300 паркомісць.

У серпні 2012-го тодішній президент Янукович підписав закон, що дозволяє приватизацію пам'ятки. У травні на території Гостиного двору почалась акція протесту проти реконструкції і комерціалізації будівлі.

30 жовтня 2012 року Головне управління охорони культурної спадщини КМДА направило до Міністерства культури облікову документацію для вирішення питання про внесення комплексу будівель Контрактової площі до Державного реєстру як пам'ятки містобудування місцевого значення. До цього комплексу було включено й Гостиний двір.

Наказом від 21 грудня 2012 року Мінкультури визнало комплекс Контрактової площі пам'яткою і внесло його до Державного реєстру. Таким чином, Гостиний двір також набув правового статусу пам'ятки містобудування.

У травні 2013 року Окружний адміністративний суд Києва дозволив будівництво на території Гостиного двору.

Дивіться також: Минуле і майбутнє Гостиного двору. ФОТО

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.