ГОСТИНИЙ ДВІР ПОВЕРНУЛИ КИЯНАМ

Київський апеляційний адмінсуд скасував рішення Київради про виділення землі забудовнику Гостиного двору під протиправну реконструкцію будівлі.

Відповідне рішення від 20 вересня 2012 року (№137/8421) більшості на чолі з Галиною Герегою оскаржували активісти, повідомляє УП.Життя з посиланням на захисника Гостиного двору, а нині депутата Київради Ігоря Луценка.

"Тепер у компанії Януковського завгоспа Андрія Кравця "Укрреставрація" немає дозволу робити щось на цій ділянці землі, котра тепер знову у повному розпорядженні киян", - заявляє активіст у Facebook.

"Очікуємо, що Укрреставрація негайно звільнить дві вулиці на Подолі, де вони розмістили своє будівельне обладнання", - додає Луценко.

За його словами, тепер Київрада "буде просто зобов'язана скасувати своє рішення, як визнане неправомірним у суді".

"Очікуємо шалений спротив друзів Кравця у Київраді. Вітаємо усіх, хто бореться з нами за Київ!", - додає Ігор Луценко.

Як відомо, Київрада у вересні 2012 року передала ПАТ "Укрреставрація" земельну ділянку площею 1,02 га на Контрактовій площі, 4 в оренду на п’ять років для реконструкції будівлі під торговельно-офісний центр із благоустроєм та гостьовою стоянкою на 300 авто.

Громада Києва довго відстоювала Гостиний двір, аби його не реконструювали до непізнаванності, там активісти й противники забудови влаштували так звану "Гостинну республіку".

Фільм про перші дні протесту проти забудови Гостиного двору. Ігор Луценко міркує про майбутню революцію

Інститут археології НАНУ повідомляв про плани збудувати біля Гостиного двору підземний музей, присвячений середньовічному Києву.

Гостиний двір торговий комплекс на Контрактовій площі в Києві, побудований в 1809 році замість старого двору (60-ті роки XVIII в., архітектор Іван Григорович-Барський). Відбудований за першопочатковим проектом архітекторів Луїджи Руски і Вільяма Гесте у 1980-х роках.

У квітні 2012 року Київрада передала Гостиний двір для реконструкції ПАТ "Укрреставрація". Один із проектів реконструкції передбачав будівництво підземного поверху і мансарди, а також автостоянки на 300 паркомісць.

У серпні 2012-го тодішній президент Янукович підписав закон, що дозволяє приватизацію пам'ятки. У травні на території Гостиного двору почалась акція протесту проти реконструкції і комерціалізації будівлі.

30 жовтня 2012 року Головне управління охорони культурної спадщини КМДА направило до Міністерства культури облікову документацію для вирішення питання про внесення комплексу будівель Контрактової площі до Державного реєстру як пам'ятки містобудування місцевого значення. До цього комплексу було включено й Гостиний двір.

Наказом від 21 грудня 2012 року Мінкультури визнало комплекс Контрактової площі пам'яткою і внесло його до Державного реєстру. Таким чином, Гостиний двір також набув правового статусу пам'ятки містобудування.

У травні 2013 року Окружний адміністративний суд Києва дозволив будівництво на території Гостиного двору.

Дивіться також: Минуле і майбутнє Гостиного двору. ФОТО

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?