У Глухові досі хочуть забудувати історичний майдан часів Гетьманщини

Міська рада Глухова (Сумська область) - колишньої гетьманської столиці – вирішила віддати історичну Ярмаркову площу під житлову забудову.

Про це повідомляє голова підкомітету ВР з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександр Бригинець, до якого звернулися експерти, краєзнавці та громада Глухова з проханням сприяти відміні зазначеного рішення міської ради.

За словами нардепа, за забудову міськрада проголосувала ще за часів Януковича "під тиском Партії регіонів і грошей", а тепер "під тиском громади" у депутатів є шанс відмінити знищення історичної спадщини.

На території Ярмаркової площі у Глухові знаходяться нововиявлені об’єкти культурної спадщини у вигляді залишків підмурків давніх споруд, оскільки вся територія Ярмаркової площі в різні історичні періоди була місцем, де знаходилися будівлі гетьманського палацу Кирила Розумовського, першої Малоросійської колегії, церкви Захарія та Єлизавети, військові казарми, що підтверджено креслениками планів Глухова XVIII-XIX ст..

Також на Ярмарковій площі протягом майже 400 років проводилися святкові ярмарки та регулярні виїзні базари, що підтверджено багаточисельними знахідками монет, торгових пломб та інших предметів, пов’язаних із торгівлею.

Після знищення Батурина, коли Глухів став столицею Гетьманщини, саме на Ярмарковій площі у XVIII ст., сформувався центр керівництва Україною.

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.