У Львові знайшли скарб, захований перед Першою світовою

У центрі Львова археологи знайшли 95 монет часів Австро-Угорської імперії.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України.

Археологи розкрили фундаменти наріжної кам'яниці на розі вулиць Краківська та Вірменська. Йдеться про будинок за адресою: вулиця Краківська, 12 або Вірменська, 10, перша згадка про який датується ще XVI століттям. Під час розчищення підвалів будинку археологи і знайшли монети.

Комунальний квест або Чому у Львові на будинках наліплені літери Z та H (ФОТО)

"Скарб ми знайшли у шарі ХІХ століття. Він був замотаний у тканину, - розповів керівник розкопок, науковий співробітник НДЦ "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАНУ Назар Войтович. - Знайдений скарб - це 95 монет часів Австро-Угорської імперії, а точніше - періоду з 1892 до 1912 року. Серед них дев'ять монет номіналом 1 крона - це срібні монети, три - бронзові, решта - нікелеві".

За словами археолога, скарб цікавий тим, що його заховали перед Першою світовою війною. Можливо, це свідчить про те, що люди відчували неспокійні настрої і ховали заощадження.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.