У лісі біля Івано-Франківська знайшли бункер часів Першої світової війни. ВІДЕО

У “Чорному лісі” неподалік Івано-Франківська розкопують бункер часів Першої світової війни. Знайшли його працівники КП “Пам’ять”ще півтора року тому, коли шукали поховання жертв комуністичного та нацистського терору.

Про це повідомляє "Суспільне".

 

Наразі з котловану ще відкачують воду, а потім знову продовжать розкопки. Все, що можна побачити зараз це тільки зруйнований вхід. За словами керівника комунального підприємства "Пам'ять" Василя Тимківа, бункер знаходиться на глибині чотирьох-п'яти метрів.

"Спосіб будівництва був закритий. Шахтним способом вкопувався вхід на рівень росту людини, шириною близько метра. Його укріплювали балками. Похила шахта йшла на глибину 4-5 метрів. Вже там викопувалася сама кімната – бліндаж 3,5 на 3,5 метри. З нього існував ще один вихід", – розповів Василь Тимків.

За словами чоловіка, тут були позиції австрійської армії – частина оборонно-наступальної лінії. Вони були збудовані ще влітку далекого 1916-го року. А це вже більше, ніж сто років.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.