У лісі біля Івано-Франківська знайшли бункер часів Першої світової війни. ВІДЕО

У “Чорному лісі” неподалік Івано-Франківська розкопують бункер часів Першої світової війни. Знайшли його працівники КП “Пам’ять”ще півтора року тому, коли шукали поховання жертв комуністичного та нацистського терору.

Про це повідомляє "Суспільне".

 

Наразі з котловану ще відкачують воду, а потім знову продовжать розкопки. Все, що можна побачити зараз це тільки зруйнований вхід. За словами керівника комунального підприємства "Пам'ять" Василя Тимківа, бункер знаходиться на глибині чотирьох-п'яти метрів.

"Спосіб будівництва був закритий. Шахтним способом вкопувався вхід на рівень росту людини, шириною близько метра. Його укріплювали балками. Похила шахта йшла на глибину 4-5 метрів. Вже там викопувалася сама кімната – бліндаж 3,5 на 3,5 метри. З нього існував ще один вихід", – розповів Василь Тимків.

За словами чоловіка, тут були позиції австрійської армії – частина оборонно-наступальної лінії. Вони були збудовані ще влітку далекого 1916-го року. А це вже більше, ніж сто років.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.