Львівська Вірменка сьогодні святкує

Сьогодні, 22 жовтня, відбудеться міське святкування, присвячене одній з найстаріших вулиць Львова - свято вулиці Вірменської.

Про це ЗІКу повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

Свято організовується за ініціативи місцевих рестораторів та за підтримки вірменської громади Львова, Львівської міської ради, Центру міської історії, окремих культурних діячів, істориків та митців у співпраці з ресторанами та галереями, розташованими на вулиці Вірменській.

Ідея свята базується на відродженні львівських традицій та історії вірменської громади Львова, яка історично мала незаперечний вплив на розвиток міста, його культуру і традиції.

У Львові завершено реставрацію Вірменської церкви

Під час свята львів'яни, туристи та спеціально запрошені гості матимуть нагоду в живій атракційній формі відкрити для себе історичні факти про Вірменську дільницю Львова, про будинки на вулиці та їх знаменитих мешканців, вірменську громаду Львова, відомих вірмен Галичини, розвиток вулиці Вірменської в різні історичні періоди та її роль в історії міста.

На святі заплановані різноманітні події: концерти, виставки, майстер-класи, експозиція світлин, частування та покази фільмів, безкоштовні екскурсії вірменським кварталом, спеціальні події в ресторанах та галереях.

Вірмени України стурбовані історичними ініціативами Табачника

Протягом дня вулиця буде особливо прикрашена, а на будинках будуть розміщені таблиці зі спеціально підготовленою інформацією про їхню історію та мешканців. Відбудеться презентація ЗD-моделювання вірменського кварталу Львова, яке розроблено за кошти організаторів свята.

Протягом дня відбуватимуться танцювальні та мистецькі майстер-класи, усі охочі зможуть спробувати традиційні вірменські страви та напої, пройти безкоштовну екскурсію вірменським кварталом та переглянути просто неба покази фільмів Сергія Параджанова, а також відвідати мистецькі виставки в галереях, потрапити на спеціальні події і частунки в ресторанах.

Комунальний квест Львовом (ЕКСКУРСІЯ)

Центральною подією стануть виступи на відкритій сцені джазового колективу Lela Project, вірменського хору та спеціального гостя з Криму - танцювального ансамблю "Арарат".

Вуличне свято розпочнеться о 12:30 після літургії у Вірменському соборі (11:00).

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.