Львівська Вірменка сьогодні святкує

Сьогодні, 22 жовтня, відбудеться міське святкування, присвячене одній з найстаріших вулиць Львова - свято вулиці Вірменської.

Про це ЗІКу повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

Свято організовується за ініціативи місцевих рестораторів та за підтримки вірменської громади Львова, Львівської міської ради, Центру міської історії, окремих культурних діячів, істориків та митців у співпраці з ресторанами та галереями, розташованими на вулиці Вірменській.

Ідея свята базується на відродженні львівських традицій та історії вірменської громади Львова, яка історично мала незаперечний вплив на розвиток міста, його культуру і традиції.

У Львові завершено реставрацію Вірменської церкви

Під час свята львів'яни, туристи та спеціально запрошені гості матимуть нагоду в живій атракційній формі відкрити для себе історичні факти про Вірменську дільницю Львова, про будинки на вулиці та їх знаменитих мешканців, вірменську громаду Львова, відомих вірмен Галичини, розвиток вулиці Вірменської в різні історичні періоди та її роль в історії міста.

На святі заплановані різноманітні події: концерти, виставки, майстер-класи, експозиція світлин, частування та покази фільмів, безкоштовні екскурсії вірменським кварталом, спеціальні події в ресторанах та галереях.

Вірмени України стурбовані історичними ініціативами Табачника

Протягом дня вулиця буде особливо прикрашена, а на будинках будуть розміщені таблиці зі спеціально підготовленою інформацією про їхню історію та мешканців. Відбудеться презентація ЗD-моделювання вірменського кварталу Львова, яке розроблено за кошти організаторів свята.

Протягом дня відбуватимуться танцювальні та мистецькі майстер-класи, усі охочі зможуть спробувати традиційні вірменські страви та напої, пройти безкоштовну екскурсію вірменським кварталом та переглянути просто неба покази фільмів Сергія Параджанова, а також відвідати мистецькі виставки в галереях, потрапити на спеціальні події і частунки в ресторанах.

Комунальний квест Львовом (ЕКСКУРСІЯ)

Центральною подією стануть виступи на відкритій сцені джазового колективу Lela Project, вірменського хору та спеціального гостя з Криму - танцювального ансамблю "Арарат".

Вуличне свято розпочнеться о 12:30 після літургії у Вірменському соборі (11:00).

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.