Львівська Вірменка сьогодні святкує

Сьогодні, 22 жовтня, відбудеться міське святкування, присвячене одній з найстаріших вулиць Львова - свято вулиці Вірменської.

Про це ЗІКу повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

Свято організовується за ініціативи місцевих рестораторів та за підтримки вірменської громади Львова, Львівської міської ради, Центру міської історії, окремих культурних діячів, істориків та митців у співпраці з ресторанами та галереями, розташованими на вулиці Вірменській.

Ідея свята базується на відродженні львівських традицій та історії вірменської громади Львова, яка історично мала незаперечний вплив на розвиток міста, його культуру і традиції.

У Львові завершено реставрацію Вірменської церкви

Під час свята львів'яни, туристи та спеціально запрошені гості матимуть нагоду в живій атракційній формі відкрити для себе історичні факти про Вірменську дільницю Львова, про будинки на вулиці та їх знаменитих мешканців, вірменську громаду Львова, відомих вірмен Галичини, розвиток вулиці Вірменської в різні історичні періоди та її роль в історії міста.

На святі заплановані різноманітні події: концерти, виставки, майстер-класи, експозиція світлин, частування та покази фільмів, безкоштовні екскурсії вірменським кварталом, спеціальні події в ресторанах та галереях.

Вірмени України стурбовані історичними ініціативами Табачника

Протягом дня вулиця буде особливо прикрашена, а на будинках будуть розміщені таблиці зі спеціально підготовленою інформацією про їхню історію та мешканців. Відбудеться презентація ЗD-моделювання вірменського кварталу Львова, яке розроблено за кошти організаторів свята.

Протягом дня відбуватимуться танцювальні та мистецькі майстер-класи, усі охочі зможуть спробувати традиційні вірменські страви та напої, пройти безкоштовну екскурсію вірменським кварталом та переглянути просто неба покази фільмів Сергія Параджанова, а також відвідати мистецькі виставки в галереях, потрапити на спеціальні події і частунки в ресторанах.

Комунальний квест Львовом (ЕКСКУРСІЯ)

Центральною подією стануть виступи на відкритій сцені джазового колективу Lela Project, вірменського хору та спеціального гостя з Криму - танцювального ансамблю "Арарат".

Вуличне свято розпочнеться о 12:30 після літургії у Вірменському соборі (11:00).

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.