Україна не отримає частки закордонної власності СРСР - російські ЗМІ

Як випливає із заяви російського МЗС, питання про претензії України на закордонну власність колишнього СРСР більше не є предметом переговорів. Хоч іще рік тому Янукович заявляв, що Україна "ніколи не визнає" передачу всієї цієї власності Росії.

Про це повідомляє "Взгляд".

У четвер офіційний представник МЗС Олександр Лукашевич заявив про те, що питання про права України на закордонну власність колишнього СРСР вже не є предметом російсько-українських переговорів.

За його словами, "українська сторона більше не ставить питання про надання їй об'єктів у третіх країнах для потреб її дипломатичних представництв".

"Навряд чи в умовах складних переговорів із газової проблематики нам потрібно зараз відновлювати дискусію з зазначеної теми", - cказав  Лукашевич.

 Посольство СРСР у Берліні - чудова нерухомість у центрі міста, на бульварі Унтер-ден-Лінден, за кількасот метрів від Бранденбурзьких воріт

Нагадаємо, що в 1992 році колишні радянські республіки підписали угоду про так званий "нульовий варіант" - Росія зобов'язалася заплатити борги Радянського Союзу, які складають 96,8 млрд доларів, в обмін на відмову інших республік від прав на закордонну власність колишнього СРСР. Проте в 1993 році Україна, частка якої в боргах колишнього СРСР становила 16,9% (близько 16,5 млрд доларів) вийшла з угоди.

Свої претензії вона оформила списком, що включав нерухомість в 28 країнах, і направила його в 1994 році в російський уряд. Україна також намагалася через Високий суд Лондона домогтися передачі їй будівлі радянського торгпредставництва в столиці Британії.

Верховна рада Україна зажадала від Росії надати дані про розміри золотого запасу та алмазного фонду СРСР, повного майнового та вартісного опису активів СРСР в Держбанку й Зовнішекономбанку СРСР, а також повне погашення Росією заборгованості Зовнішекономбанку СРСР перед українськими громадянами і фірмами.

Керуючий справами президента Росії Володимир Кожин заявляв, що Росія не піде на поступки Києву з цього питання:"Тут немає поля для компромісу, оскільки Росія взяла на себе величезний борг, взяла його на себе у найважчі часи".

У 2010 році до суперечок навколо закордонної власності колишнього СРСР підключився президент України Віктор Янукович: "Ми не бачимо на сьогоднішній день рішення. Ми ніколи не визнаємо цього. Ми вважаємо, що його (майно) треба розділити між країнами. А як це зробити, механізму поки не знайдено".

Зазначимо, що на початку 90-х років професор Дипломатичної академії при МЗС РФ Владлен Сироткін  і розшукове агентство Pinkerton оцінили вартість закордонної власності СРСР в 400 млрд доларів США. Ця цифра включає і спірне майно. Оцінка Рахункової палати Росії - 300 млрд доларів. Владлен Сироткін вважав, що радянського загранмайна вистачить на те, щоб оплатити весь зовнішній держборг країни.

 

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.