Україна не отримає частки закордонної власності СРСР - російські ЗМІ

Як випливає із заяви російського МЗС, питання про претензії України на закордонну власність колишнього СРСР більше не є предметом переговорів. Хоч іще рік тому Янукович заявляв, що Україна "ніколи не визнає" передачу всієї цієї власності Росії.

Про це повідомляє "Взгляд".

У четвер офіційний представник МЗС Олександр Лукашевич заявив про те, що питання про права України на закордонну власність колишнього СРСР вже не є предметом російсько-українських переговорів.

За його словами, "українська сторона більше не ставить питання про надання їй об'єктів у третіх країнах для потреб її дипломатичних представництв".

"Навряд чи в умовах складних переговорів із газової проблематики нам потрібно зараз відновлювати дискусію з зазначеної теми", - cказав  Лукашевич.

 Посольство СРСР у Берліні - чудова нерухомість у центрі міста, на бульварі Унтер-ден-Лінден, за кількасот метрів від Бранденбурзьких воріт

Нагадаємо, що в 1992 році колишні радянські республіки підписали угоду про так званий "нульовий варіант" - Росія зобов'язалася заплатити борги Радянського Союзу, які складають 96,8 млрд доларів, в обмін на відмову інших республік від прав на закордонну власність колишнього СРСР. Проте в 1993 році Україна, частка якої в боргах колишнього СРСР становила 16,9% (близько 16,5 млрд доларів) вийшла з угоди.

Свої претензії вона оформила списком, що включав нерухомість в 28 країнах, і направила його в 1994 році в російський уряд. Україна також намагалася через Високий суд Лондона домогтися передачі їй будівлі радянського торгпредставництва в столиці Британії.

Верховна рада Україна зажадала від Росії надати дані про розміри золотого запасу та алмазного фонду СРСР, повного майнового та вартісного опису активів СРСР в Держбанку й Зовнішекономбанку СРСР, а також повне погашення Росією заборгованості Зовнішекономбанку СРСР перед українськими громадянами і фірмами.

Керуючий справами президента Росії Володимир Кожин заявляв, що Росія не піде на поступки Києву з цього питання:"Тут немає поля для компромісу, оскільки Росія взяла на себе величезний борг, взяла його на себе у найважчі часи".

У 2010 році до суперечок навколо закордонної власності колишнього СРСР підключився президент України Віктор Янукович: "Ми не бачимо на сьогоднішній день рішення. Ми ніколи не визнаємо цього. Ми вважаємо, що його (майно) треба розділити між країнами. А як це зробити, механізму поки не знайдено".

Зазначимо, що на початку 90-х років професор Дипломатичної академії при МЗС РФ Владлен Сироткін  і розшукове агентство Pinkerton оцінили вартість закордонної власності СРСР в 400 млрд доларів США. Ця цифра включає і спірне майно. Оцінка Рахункової палати Росії - 300 млрд доларів. Владлен Сироткін вважав, що радянського загранмайна вистачить на те, щоб оплатити весь зовнішній держборг країни.

 

Теми

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.