У Литві подали позов проти Михайла Горбачова через штурм телецентру у 1991 році

У Литві шестеро людей подали позов до першого президента СРСР Михайла Горбачова через події у Вільнюсі 11—13 січня 1991 року. Тоді радянські військові взяли штурмом телецентр та телевізійну вежу у Вільнюсі, навколо якої в оточенні стояло кілька тисяч людей, із яких загинули 14.

Про це повідомляє DW.

 
Вільнюс, січень 1991

Позов до Вільнюського окружного суду подали 13 січня родичі чотирьох загиблих у подіях 13 січня. Родичі звинувачують Горбачова в тому, що він, як верховний головнокомандувач Збройних сил СРСР, не зміг перешкодити "міжнародному злочину" проти литовців.

Зазначимо, що керівники СРСР на чолі з Михайлом Горбачовим не взяли на себе відповідальність за події ночі з 12 на 13 січня та заявили, що не віддавали жодних наказів.


Довідка. Події у Литві у 1991 році. У березні 1990 року Литва першою з радянських республік оголосила про незалежність і вихід зі складу СРСР. У Кремлі були проти: спочатку намагалися задавити Литву економічними санкціями, а коли це не спрацювало, то у січні 1991-го відправили війська "відновлювати конституційний порядок".

Вони захоплювали адміністративні будівлі, вузли звʼязку та перекривали транспортне сполучення. Кульмінацією став штурм телецентру у Вільнюсі у ніч із 12 на 13 січня. Його захищали тисячі беззбройних прихильників незалежності. Військові відтісняли людей за допомогою бронетехніки. У сутичках загинуло 14 цивільних, сотні було поранено.

Зрештою Кремль не наважився на подальшу ескалацію, і в серпні СРСР довелося виводити війська з Литви, а на початку вересня — визнати її незалежність.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".