У Литві подали позов проти Михайла Горбачова через штурм телецентру у 1991 році

У Литві шестеро людей подали позов до першого президента СРСР Михайла Горбачова через події у Вільнюсі 11—13 січня 1991 року. Тоді радянські військові взяли штурмом телецентр та телевізійну вежу у Вільнюсі, навколо якої в оточенні стояло кілька тисяч людей, із яких загинули 14.

Про це повідомляє DW.

 
Вільнюс, січень 1991

Позов до Вільнюського окружного суду подали 13 січня родичі чотирьох загиблих у подіях 13 січня. Родичі звинувачують Горбачова в тому, що він, як верховний головнокомандувач Збройних сил СРСР, не зміг перешкодити "міжнародному злочину" проти литовців.

Зазначимо, що керівники СРСР на чолі з Михайлом Горбачовим не взяли на себе відповідальність за події ночі з 12 на 13 січня та заявили, що не віддавали жодних наказів.


Довідка. Події у Литві у 1991 році. У березні 1990 року Литва першою з радянських республік оголосила про незалежність і вихід зі складу СРСР. У Кремлі були проти: спочатку намагалися задавити Литву економічними санкціями, а коли це не спрацювало, то у січні 1991-го відправили війська "відновлювати конституційний порядок".

Вони захоплювали адміністративні будівлі, вузли звʼязку та перекривали транспортне сполучення. Кульмінацією став штурм телецентру у Вільнюсі у ніч із 12 на 13 січня. Його захищали тисячі беззбройних прихильників незалежності. Військові відтісняли людей за допомогою бронетехніки. У сутичках загинуло 14 цивільних, сотні було поранено.

Зрештою Кремль не наважився на подальшу ескалацію, і в серпні СРСР довелося виводити війська з Литви, а на початку вересня — визнати її незалежність.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.