Спецпроект

Ющенко: "Влада байдужа до Голодомору, але є зрушення"

Президент України (2005-2010) Віктор Ющенко вважає, що нинішня влада країни байдуже ставиться до пам'яті про Голодомор 1932-1933 років.

Про це він сказав в інтерв'ю газеті "Україна молода".

"Думаю, що байдуже. Влада по-іншому розуміє міру важливості пам'яті про цей злочин... Так думає, скажімо, пан Табачник", - зазначив Ющенко.

Разом із тим він назвав позитивним намір влади ушанувати пам'ять жертв Голодомору 26 листопада.

Ющенко повідомив, що раніше в нього була розмова із президентом Віктором Януковичем про Голодомор, і підкреслив, що в нинішньої влади є прогрес у розумінні трагічних сторінок історії країни.

Екс-Президент також зазначив, що він обговорював з Януковичем стан масових поховань жертв політичних репресій у Биківні під Києвом, і результатом цієї розмови, з його слів, стало доручення Президента про створення там музею, будівництва дороги й підведення електрики.

26 листопада на території музею пройдуть жалобні заходи до Дня пам'яті жертв Голодомору за участю керівництва країни та громадськості.

У квітні 2010 року Янукович виступив проти визначення Голодомору 1932-33 років геноцидом.

Табачник пізніше заявив, що не вважає Голодомор геноцидом українського народу.

У 2006 році Верховна Рада за активної підтримки віце-прем'єра з гуманітарних питань Дмитра Табачника визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.