Спецпроект

Ющенко: "Влада байдужа до Голодомору, але є зрушення"

Президент України (2005-2010) Віктор Ющенко вважає, що нинішня влада країни байдуже ставиться до пам'яті про Голодомор 1932-1933 років.

Про це він сказав в інтерв'ю газеті "Україна молода".

"Думаю, що байдуже. Влада по-іншому розуміє міру важливості пам'яті про цей злочин... Так думає, скажімо, пан Табачник", - зазначив Ющенко.

Разом із тим він назвав позитивним намір влади ушанувати пам'ять жертв Голодомору 26 листопада.

Ющенко повідомив, що раніше в нього була розмова із президентом Віктором Януковичем про Голодомор, і підкреслив, що в нинішньої влади є прогрес у розумінні трагічних сторінок історії країни.

Екс-Президент також зазначив, що він обговорював з Януковичем стан масових поховань жертв політичних репресій у Биківні під Києвом, і результатом цієї розмови, з його слів, стало доручення Президента про створення там музею, будівництва дороги й підведення електрики.

26 листопада на території музею пройдуть жалобні заходи до Дня пам'яті жертв Голодомору за участю керівництва країни та громадськості.

У квітні 2010 року Янукович виступив проти визначення Голодомору 1932-33 років геноцидом.

Табачник пізніше заявив, що не вважає Голодомор геноцидом українського народу.

У 2006 році Верховна Рада за активної підтримки віце-прем'єра з гуманітарних питань Дмитра Табачника визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.