Спецпроект

Ющенко: "Влада байдужа до Голодомору, але є зрушення"

Президент України (2005-2010) Віктор Ющенко вважає, що нинішня влада країни байдуже ставиться до пам'яті про Голодомор 1932-1933 років.

Про це він сказав в інтерв'ю газеті "Україна молода".

"Думаю, що байдуже. Влада по-іншому розуміє міру важливості пам'яті про цей злочин... Так думає, скажімо, пан Табачник", - зазначив Ющенко.

Разом із тим він назвав позитивним намір влади ушанувати пам'ять жертв Голодомору 26 листопада.

Ющенко повідомив, що раніше в нього була розмова із президентом Віктором Януковичем про Голодомор, і підкреслив, що в нинішньої влади є прогрес у розумінні трагічних сторінок історії країни.

Екс-Президент також зазначив, що він обговорював з Януковичем стан масових поховань жертв політичних репресій у Биківні під Києвом, і результатом цієї розмови, з його слів, стало доручення Президента про створення там музею, будівництва дороги й підведення електрики.

26 листопада на території музею пройдуть жалобні заходи до Дня пам'яті жертв Голодомору за участю керівництва країни та громадськості.

У квітні 2010 року Янукович виступив проти визначення Голодомору 1932-33 років геноцидом.

Табачник пізніше заявив, що не вважає Голодомор геноцидом українського народу.

У 2006 році Верховна Рада за активної підтримки віце-прем'єра з гуманітарних питань Дмитра Табачника визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.