Спецпроект

ЯНУКОВИЧ: "ГОЛОДОМОР - ЦЕ ЗЛОЧИН СТАЛІНСЬКОГО РЕЖИМУ"

Президент Віктор Янукович вважає Голодомор цілеспрямованим злочином.

Про це він заявив у ході спільної прес-конференції з прем'єр-міністром Канади Стівеном Харпером, відповідаючи на питання канадських журналістів.

"Це жахлива подія в історії українського народу, в історії сусідніх з Україною народів - Білорусі, Росії, Казахстану, це дійсно був цілеспрямований злочин проти власного народу", - сказав президент.

"Люди, які загинули під час Голодомору...величезна кількість людей, це були наші предки, це люди, яких втратила країна, втратили сім'ї, і ця пам'ять для сучасного суспільства залишається святою", - зазначив Янукович.

"Ми завжди будемо засуджувати той режим сталінський, який в ті роки скоїв цей злочин", - заявив він.

У свою чергу, прем'єр Канади зазначив: "Це, можливо, один з найбільших історичних злочинів проти людей, в результаті якого загинули...мені сьогодні сказали, що навіть неможливо точно підрахувати, скільки, але кілька мільйонів людей".

"І найстрашніше, що ці люди загинули в результаті спланованих дій. Я думаю, що цей монумент, цей музей (музей пам'яті жертв Голодомору в Києві) повинен бути нагадуванням про те, наскільки важливі свобода, демократія і незалежність, і про те, що ми не повинні забувати про необхідність їх відстоювати", - зазначив Харпер.

Українська правда

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.