Спецпроект

Янукович і Коморовський побували в Биківнянському лісі

Президент України Віктор Янукович і Президент Польщі Броніслав Коморовський взяли участь у церемонії закладки капсул пам'яті до польської частини Меморіалу жертвам тоталітаризму, який буде споруджений на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".

Президенти держав вшанували пам'ять громадян Польщі - жертв репресій 1936-1941 років, повідомляє "День".

"Я хочу подякувати сьогодні українській владі і особисто пану президенту за те, що ви прискорили всі необхідні рішення, які дозволяють нам на цьому місці будувати кладовищі", - сказав він під час церемонії закладки капсули під Меморіал жертвам політичних репресій.

Нагадаємо, що Український інститут національної пам'яті вважає недоведеним факт поховання 3,5 тисяч польських офіцерів у Биківні і просить польську сторону "утриматися від застосування необґрунтованого поняття "польський військовий цвинтар у Биківні".

У свою чергу Віктор Янукович зазначив, що пам'ятати кожного загиблого від політичних репресій - "це наш обов'язок".

"Суд історії не має строків давності, а пам'ять живе в серцях нащадків", - сказав він.

26 листопада вшанувати пам'ять жертв голодоморів на території Меморіалу в Києві вперше зібралися всі чотири президенти України - Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Віктор Янукович.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.