У Ватиканi знайшли рукопис про трьох царiв, якi вiтали Iсуса

Професор релігієзнавства з Оклахомського університету (США) переклав текст, що відкриває нові факти про Різдво Христове і трьох волхвів, які принесли Ісусу дари під час народження.

 

Про це повiдомляє ТСН iз посиланням на The Times.

Рукопис, який зберігався протягом 250 років у Ватиканській бібліотеці і про походження якого нічого не відомо, професор Брент Ландо дешифрував з мертвої сирійській мові.

Текст називається "Одкровення волхвів" і являє собою розповідь про їхнi подорожі, написаний від першої особи. Це зроблена у VIII столітті копія з оповідки, вперше записаної у III столітті, менш ніж через 100 років після написання Євангелія від Матвія - першоджерела історії про "трьох царiв зi Сходу", зазначає видання.

"Одкровення волхвів" значно відрізняється від інших варіантів цієї біблійної історії. Згідно з документом, волхви прийшли не з Персії, а з країни Шир, що ототожнюється з давнім Китаєм. "Повідомляється, що вони були нащадками Сифа, третього сина Адама, і належали до секти, яка молилася без слів", - йдеться в статті.

Як відомо, у традиційній легенді мудрецiв, якi прийшли вiтати новонародженого Iсуса - троє. В "Одкровенні" ж сказано, що їх були "десятки". Матвій не згадує, скільки було волхвів.

Водночас професор Ландо сумнівається, що "Одкровення" дійсно написано одним з волхвів, але вважає, що безіменні автори самоототожнювалися з цими містиками і їх сектою. За словами Ландо, в "Одкровенні" йдеться, що Сиф передав нащадкам пророцтво, згідно з яким зірка сповістить про народження Бога в людському вигляді.

У дешифрованому ж тексті йде мова, що Ісус Христос і Віфлеємська зірка - одне й те саме, а також, що Христос здатний перетворитися в усе, що завгодно.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.