Британські водолази знайшли шпагу Нельсона

Британські водолази виявили на дні Середземного моря корабель, на якому, ймовірно, містяться особисті речі адмірала Гораціо Нельсона, у тому числі його шпага.

Про це повідомляють "Українські новини" з посиланням на The Daily Telegraph.

Корабель "Вікторія" затонув в 1893 році, через 88 років після смерті Нельсона. Вважається, що причиною катастрофи стала помилка віце-адмірала Джорджа Тріона, в результаті якої під час маневрів біля берегів Лівану "Вікторія" зіткнулася з іншим кораблем.

Тріон захоплювався Нельсоном і, за деякими відомостями, купив на аукціоні велику колекцію його речей.

Гораціо Нельсон (праворуч) поруч із Шекспіром на стіні станції метро "Черінґ Кросс" у Лондоні. Посередині - копія передовиці "Таймз", присвячена битві під Трафальгаром і смерті адмірала

До знахідки вже виявило інтерес британське Міністерство оборони, яке заявило про права на затонулий корабель. Відомство зв'язалося з Марком Ельяттом, членом команди водолазів, що обстежили "Вікторію", і попросило його, щоб імовірні речі Нельсона залишалися на борту.

Як пояснив дослідник, у міністерстві побоюються, що артефакти будуть продані з інтернет-аукціону і підуть у приватні руки. У зв'язку з цим Ельятт сховав шпагу адмірала у надійному місці всередині затонулого корабля. При цьому він заявив, що волів би бачити зброю Нельсона в історичному музеї.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.