Учителям історії пропонують згадати, як нацисти знищували ромів

З нагоди Міжнародного дня ромів, який відзначається 8 квітня 2012 року, Інститут Фонду Шоа запрошує українських вчителів провести урок про нацистські переслідування рома під час Другої світової війни.

Про це повідомляє прес-служба Інституту.

До уваги учнів пропонуються відеофрагменти свідчень ромських жінок, які вижили під час німецької окупації на теренах України під час Другої світової війни. 

"Робота з цими свідченнями сприятиме глибшому розумінню понять "дискримінація", "геноцид", "насильство", - йдеться в повідомленні. 

Якщо ж запропоноване заняття залучатиметься до вивчення теми "Друга світова війна" в курсі Історії України чи Всесвітньої історії для учнів 11 класів, то це дозволить глибше засвоїти суть і методи нацистської окупаційної політики на території СРСР та України. 

Розмова про долю ромського населення має не лише заповнити певну прогалину в програмі, а й сприяти формуванню історичної емпатії та розуміння спільності історичної долі народів України в історичній перспективі.

Мультимедійний урок "Євреї, роми... Хто наступний?"
 
Навчально-методичний посібник "Назустріч пам’яті"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.