Спецпроект

АНОНС: У Луцьку презентують книги про Другу польсько-українську війну

У Луцьку відбудеться презентація книги Володимира В’ятровича "Друга польсько-українська війна. 1942-1947" та двотомного зібрання архівних документів "Польсько-українські стосунки в 1942-1947 роках у документах ОУН та УПА".

 

Холмщина, Волинь, Галичина, Закерзоння — території, де під час і після Другої світової війни палахкотіло польсько-українське протистояння.

Криваве доміно маловідомої війни між поляками і українцями у 1942-1947 роках розкривають невідомі документи українського підпілля.

Селянська жакерія та інформаційна війна, фронтові бої між підпільними арміями і спільні операції колишніх ворогів, Волинь-1943 і акція "Вісла"-1947, переговори щодо перемир’я і торги за лінію кордону…

Джерела документів - архіви СБУ, Гарвардського університету та Центру досліджень визвольного руху.

Час і місце: 25 квітня 2012 року, 18:30. Палац культури міста Луцька (НД "Просвіта", 2-й поверх).

Володимир В'ятрович - кандидат історичних наук, дослідник історії українського визвольного руху.

В 2008-2010 роках на посаді Директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України провів розсекречення раніше таємних архівів КГБ і організував відкритий доступ до них. У 2010-2011 роках працював у Українському науковому інституті Гарвардського університету.

Очолює Вчену раду Центру досліджень визвольного руху – неурядової дослідницької установи, яка вивчає різні аспекти діяльності визвольного руху в ХХ столітті. Член наглядової ради Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.