Колесніченко видав збірник про УПА та ОУН

В Україні видано збірник наукових статей сучасних західних вчених "ОУН і УПА: дослідження про створення "історичних" міфів".

Про це повідомив народний депутат України від Партії регіонів, співголова Міжнародного антифашистського фронту Вадим Колесніченко.

За словами Колесніченка, у збірник увійшли стаття "ОУН, УПА і Голокост: дослідження про створення історичних міфів" шведа Пера Андерса Рудлінга, який уже кілька років займається дослідженням діяльності ОУН і УПА в Європі, і робота "Фашистський герой в демократичному Києві" американця Тімоті Шнайдера (очевидно, йдеться про Тимоті Снайдера - ІП), який є професором Єльського університету.

Депутат навів цитату з роботи Снайдера: "Бандера мав на меті зробити з Україною однопартійну фашистську диктатуру, без національних меншин. Під час Другої Світової війни його послідовники вбили багато поляків і євреїв. Чому президент Ющенко, лідер демократичної помаранчевої революції, хоче реабілітувати таку фігуру? "

У книгу також включено конспект лекцій на тему "Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста і пам'ять про нього" молодого німецького історика, аспіранта Гамбурзького університету Ґжеґожа Россолінського-Лібе.

Повідомляється, що даний збірник статей є другим виданням із серії "Історична правда", заснованої Міжнародним антифашистським фронтом у 2011 році.

Тираж видання складає 10 тис. книг українською та російською мовами, поширюється безкоштовно, доступний в електронному вигляді на сайтах даної організації та об'єднання "Російськомовна Україна".

Серія виходить за підтримки Міжнародного благодійного фонду "Дніпро-Січ".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.