Спецпроект

Колесніченко скандалить з приводу конкурсу творів про УПА

Депутат ВР "регіонал" Вадим Колесніченко вимагає від Генеральної прокуратури не допустити проведення в Україні конкурсу "12 історій про УПА" та притягнути до відповідальності його організаторів.

Про це йдеться в повідомленні прес-служби Міжнародного антифашистського фронту, співголовою якого є Вадим Колесніченко, повідомляють "Українські новини".

У документі сказано, що проведення конкурсу та його популяризація є "грубим порушенням українського та міжнародного законодавства - зокрема, резолюції ООН про недопущення спроб героїзації пособників фашистів та організацій, які воювали проти країн антигітлерівської коаліції, а також Резолюції Європарламенту про ситуацію в Україні".

"Згадані резолюції жорстко засуджують будь-які спроби героїзації пособників фашистів ОУН, УПА, їх ватажків як осіб і організацій, які воювали проти країн антигітлерівської коаліції (в тому числі і проти СРСР)", - сказано в повідомленні.

За словами заступника голови Рівненської міськради Галини Кульчинської, в рамках конкурсу його учасники напишуть 12 документальних історій про діяльність УПА, які будуть проілюстровані молодим рівненським художником та розміщені в соціальних мережах.

Кульчинська уточнила, що ідеологія проекту полягає в залученні уваги молоді до історії Української повстанської армії як до питання становлення України.

Як відомо, з Рівненщини родом головний ілюстратор і художник УПА Ніл Хасевич.

Після завершення конкурсу Рівненська міська рада має намір видати книгу про історію УПА в рамках святкування її 70-річчя.

Читайте на "Історичній Правді" дайджест найцікавіших матеріалів про УПА

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.