Спецпроект

Волинські "регіонали" кажуть, що не хотіли реабілітації УПА

Депутати фракції партії регіонів Волинської облради запевняють, що не голосували за звернення до Верховної Ради про визнання учасниками бойових дій воїнів ОУН-УПА, а результати голосування пояснюють тим, що відбувся збій системи "Рада".

Про це йдеться в заяві фракції, опублікованій на офіційному сайті обласної організації ПР.

Нагадаємо, 21 червня 2012 року Волинська обласна рада прийняла звернення до Верховної Ради України із проханням визнати вояків ОУН-УПА учасниками бойових дій під час Другої світової війни і ратифікувати резолюцію ПАРЄ про засудження нацизму і комунізму.

Це рішення підтримали зокрема й 10 депутатів від Партії регіонів.

Після того заступник голови фракції Партії регіонів у парламенті Михайло Чечетов зазначив, що остаточне рішення щодо цих депутатів партія прийме лише після того, як детально вивчить, як відбувалося згадане голосування і обговорить це питання на раді фракції.

У своїй заяві волинські "регіонали" пояснюють, що через збій системи "Рада" спрацювали картки кількох депутатів фракції на підтримку рішення, хоч депутати фактично не голосували за поданий проект.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.