Спецпроект

Волинські "регіонали" кажуть, що не хотіли реабілітації УПА

Депутати фракції партії регіонів Волинської облради запевняють, що не голосували за звернення до Верховної Ради про визнання учасниками бойових дій воїнів ОУН-УПА, а результати голосування пояснюють тим, що відбувся збій системи "Рада".

Про це йдеться в заяві фракції, опублікованій на офіційному сайті обласної організації ПР.

Нагадаємо, 21 червня 2012 року Волинська обласна рада прийняла звернення до Верховної Ради України із проханням визнати вояків ОУН-УПА учасниками бойових дій під час Другої світової війни і ратифікувати резолюцію ПАРЄ про засудження нацизму і комунізму.

Це рішення підтримали зокрема й 10 депутатів від Партії регіонів.

Після того заступник голови фракції Партії регіонів у парламенті Михайло Чечетов зазначив, що остаточне рішення щодо цих депутатів партія прийме лише після того, як детально вивчить, як відбувалося згадане голосування і обговорить це питання на раді фракції.

У своїй заяві волинські "регіонали" пояснюють, що через збій системи "Рада" спрацювали картки кількох депутатів фракції на підтримку рішення, хоч депутати фактично не голосували за поданий проект.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.