НА ПОШТОВУ ПЛОЩУ НЕ ПУСКАЮТЬ АРХЕОЛОГІВ. Фото

Київських археологів не пускають на територію Поштової площі, яка розкопується внаслідок реконструкції.

Про це повідомляє "Сегодня".

Будівельники, що працюють на площі, розповідають, що на глибині 18-20 метрів знаходять старовинні фундаменти і дошки, і припускають, що під час будівництва тунелів під площею знахідок буде більше.

 

"Площа знаходиться на території заповідника "Стародавній Київ", і за законом будь-яке будівництво в таких місцях передбачає обстеження археологів, - зазначив директор Центру археології Києва Михайло Сагайдак. - Але наразі влада тільки твердо обіцяює, що нас туди запустять".

За словами Сагайдака, при будівництві фаст-фуду на Поштовій площі кілька років тому археологи провели розкопки і знайшли багато цікавих речей.

 Річковий вокзал і розрита площа

"Там, де зараз будують, нічого не досліджувався, - сказав Сагайдак. - Я припускаю, що там можуть бути залишки старих причалів, інфраструктури гавані, мостів X століття, оскільки це найстаріша берегова лінія".

Влада обіцяє все виправити. "Сьогодні ми склали акт, щоб протягом 3 днів забезпечити проведення робіт археологами", - заявив голова ГУ охорони культурної спадщини КМДА Яків Дігтяр.

Фото: Сегодня.ua

Нагадаємо, Поштову площу в Києві закрили на реконструкцію до травня наступного року. У проекті реконструкції передбачено, що на Поштовій буде дорожня розв'язка з підземними переходами і паркінгом.

Закінчити роботи на площі планують до Дня Києва 2013 року.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.