В Києві презентують нову "Історію з грифом "Секретно"

4 жовтня в рамках "Книжкового арсеналу" відбудеться презентація книги історика Володимира В’ятровича "Історії з грифом "Секретно". Нові сюжети".

Презентація відбудеться в залі № 1 "Книжкового арсеналу" (вул. Лаврська, 10-12) о 15:00.

Нагадаємо, що за першу книгу "Історія з грифом "Секретно" автор отримав премію імені Василя Стуса, а в книгарні "Є" книга увійшла в ТОП-10 книг 2011 року.

Непересічні історії життя простих людей і лідерів підпілля, виклики, які стояли перед солдатами і генералами, фантастичні сюжети обвинувачень, створені звичайними слідчими проти найбільших письменників епохи, — В’ятрович оприлюднює раніше недоступні справи, заведені "органами".

У книзі ви зможете прочитати, як зароджувався один із найвідоміших українських політичних проектів ХХ століття — ОУН, що приховували тихі будні "застою", як разом із СРСР розвалювалася найстрашніша спецслужба світу.

Модератор: головний редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані.

Книга "Історія з грифом "Секретно". Нові сюжети" видана у вересні 2012 року в рамках проекту "Наш формат історії", що є спільною видавничою програмою мистецької агенції "Наш формат", Центру досліджень визвольного руху та видавництва "Часопис".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.