В неділю реконструюватимуть звільнення Києва від нацистів

4 листопада у Києві відбудеться міжнародний військово-історичний фестиваль "Даєш Київ!", присвячений 69-ій річниці звільнення столиці від нацистів.

В заході візьмуть участь члени військово-історичних клубів України, Росії, Білорусі, Естонії, Литви, Чехії та інших країн - загалом близько 800 людей.

4 листопада о 12:00 на київському мототреку "Пирогово" (вул. Червонопрапорна, 188) відбудеться реконструкція одного з боїв, які відбувалися саме в ці дні 1943-го під Києвом.

В ході бою буде задіяно велику кількість важкого озброєння, авто-, мото- і бронетехніки, артилерію, авіацію і кавалерію. Учасники наочно продемонструють дії різних підрозділів супротивних армій.

 Фестиваль "Даєш Київ!" торік. Фото: rkka.kiev.ua

Згідно зі сценарієм, реконструюються бойові дії зведеного загону полковника Слівіна (71-ша стрілецька дивізія Першого Українського фронту). 4-6 листопада 1943 року полк діяв у відриві від головних сил 38-ої армії, яка вела наступ із Лютізького плацдарму.

Бої загону були одним із найважливіших елементів наступальної операції зі звільнення Києва. Підрозділ Слівіна став на дорозі ворожих резервів, перекидання яких з Букринського плацдарму противник розпочав відразу ж після удару радянських військ з Лютізького плацдарму 3 листопада 1943 року.

Організатори заходу: громадська ініціатива "Київський клуб "Червона Зірка" разом із Національною кіностудією імені Довженка за підтримки КМДА.

Дивіться інші реконструкції клубу "Червона Зірка":

Танки в снігу. Бої за Київ узимку 1943-44 років. ФОТО

Травень 1945-го. Як українці зустрілися з американцями. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.