У Харкові покалічили будинок Хвильового. ФОТО

На замовлення мерії з будинку по вулиці Римарській, 19, зрізали скульптури. Робочі стверджують, що роботи погоджені і всі дозволи отримані. Правда, показати документи відмовилися.

Про це повідомляє "Главное".

Загалом зрізано чотири скульптури. Робітники стверджують, що вони в аварійному стані і становлять небезпеку для перехожих.

 Фото: glavnoe.ua

Відновленню скульптури не підлягають, стверджують робітники. Їх зрізають частинами, фрагменти вантажать у мішки і тут же складають.

 

Будинок 19 по вулиці Римарській побудував у 1915 році Олександр Жепішевський. Будівля знаменита одразу двома речами.

 

Це один із перших у Харкові "компанійських" будинків - так називалися будинки, де квартири, на відміну від дохідних, не знімалися мешканцями, а належали їм за правом власності.

Жив в таких будинках в основному середній клас - лікарі, інженери, художники. Більшовики націоналізували ці квартири і влаштували в них комуналки (так зване "ущільнення").

 

Цей будинок був другою за рахунком спорудою такого плану. Першу було побудовано на тій же вулиці в 1912 році - це житловий будинок по вулиці Римарській, 6.

 

У будинку по Римарській, 19 з 1925 по 1930 рр. жив Микола Хвильовий (Микола Фітільов) - один із найцікавіших українських письменників 1920-30 років. На згадку про це на фасаді встановлено меморіальну табличку.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.