Спецпроект

"Бутирка" може стати музеєм

Голова комісії Громадської палати з проблем безпеки громадян Російської Федерації, Анатолій Кучерена, клопотатиме про те, щоб зробити музей з будівлі одного з найстаріших столичних слідчих ізоляторів "Бутирка".

Про це пише ria.ru.

Члени комісії ГП з проблем безпеки громадян відвідали СІЗО-2 столичного управління ФСВП Росії, за підсумками якого Кучерена заявив журналістам, що, на його думку, будівля "Бутирки" має з часом стати музеєм.

"Ми зараз витребуємо список всіх відомих людей, хто тут сидів, і будемо виходити з клопотанням, думаю, члени комісії мене підтримають, щоб цю будівлю зробили з часом музеєм. Багато молоді цікавиться і хочуть прийти сюди на екскурсію, так що, я думаю, це буде непогано ", - сказав Кучерена.

Він зазначив, що керівник управління ФСВП Росії по Москві і начальник ізолятора роблять все можливе, "латають діри", але будівлі, де розташовується ізолятор, в цьому році виповнюється вже 242 роки і люди тут, на його думку, сидіти не повинні. "Вдумайтеся, які люди тут сиділи - тут Маяковський починав писати і так далі", - сказав Кучерена.

Він зазначив, що комісія ставила перед собою завдання подивитися, як розміщуються обвинувачені, підозрювані і засуджені "Бутирки", а також зрозуміти, як працюють слідчі органи і суди.

На сьогоднішній день "переліміт" в "Бутирці" склав 130 осіб.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.