Спецпроект

"Бутирка" може стати музеєм

Голова комісії Громадської палати з проблем безпеки громадян Російської Федерації, Анатолій Кучерена, клопотатиме про те, щоб зробити музей з будівлі одного з найстаріших столичних слідчих ізоляторів "Бутирка".

Про це пише ria.ru.

Члени комісії ГП з проблем безпеки громадян відвідали СІЗО-2 столичного управління ФСВП Росії, за підсумками якого Кучерена заявив журналістам, що, на його думку, будівля "Бутирки" має з часом стати музеєм.

"Ми зараз витребуємо список всіх відомих людей, хто тут сидів, і будемо виходити з клопотанням, думаю, члени комісії мене підтримають, щоб цю будівлю зробили з часом музеєм. Багато молоді цікавиться і хочуть прийти сюди на екскурсію, так що, я думаю, це буде непогано ", - сказав Кучерена.

Він зазначив, що керівник управління ФСВП Росії по Москві і начальник ізолятора роблять все можливе, "латають діри", але будівлі, де розташовується ізолятор, в цьому році виповнюється вже 242 роки і люди тут, на його думку, сидіти не повинні. "Вдумайтеся, які люди тут сиділи - тут Маяковський починав писати і так далі", - сказав Кучерена.

Він зазначив, що комісія ставила перед собою завдання подивитися, як розміщуються обвинувачені, підозрювані і засуджені "Бутирки", а також зрозуміти, як працюють слідчі органи і суди.

На сьогоднішній день "переліміт" в "Бутирці" склав 130 осіб.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.