УНІВЕРСИТЕТУ ОБОРОНИ ПРИСВОЄНЕ ІМ'Я РАДЯНСЬКОГО ГЕНЕРАЛА

Президент України Віктор Янукович присвоїв Національному університету оборони (Київ) ім'я радянського генерала Івана Черняховського.

Відповідний указ оприлюднено на сайті глави держави:

"Враховуючи особливі заслуги перед Батьківщиною уславленого сина українського народу, видатного полководця, двічі Героя Радянського Союзу, генерала армії Черняховського Івана Даниловича і враховуючи високі показники Національного університету оборони України у підготовці висококваліфікованих офіцерських кадрів для Збройних Сил України, постановляю:

Присвоїти Національному університету оборони України ім'я Івана Черняховського і надалі іменувати його - Національний університет оборони України імені Івана Черняховського".

Іван Черняховський - уродженець Черкащини, радянський воєначальник, двічі Герой Радянського Союзу, наймолодший генерал армії і наймолодший командуючий фронтом в історії Радянських Збройних Сил.

18 лютого 1945 генерал армії Черняховський був важко поранений під містом Мельзак у Східній Пруссії (нині Пененжно, Польща) і того ж дня помер. Під час боїв у Східній Пруссії, війська Черняховського дозволяли собі ґвалтування і убивства мирного німецького населення.

Був похований у Вільнюсі на одній з центральних площ. У 1992 році перепохований у Москві на Новодівичому кладовищі.

Демонтований владою Вільнюса, пам'ятник Черняховському було встановлено у Воронежі, який в кінці 1942 року обороняла, а в січні 1943-го звільняла 60-а армія під командуванням Черняховського.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.