Французи створять "психологічний бар'єр" довкола одеського пам'ятника Дюку

Французьке посольство профінансує створення орогожі довкола одеського пам'ятника Дюку Рішельє.

Про це заявив начальник муніципального управління охорони об'єктів культурної спадщини Андрій Шелюгін, повідомляє Думская.

За його словами, французьке посольство планує виділити частину коштів на відновлення декоративної огорожі, оскільки Рішельє був не тільки російським, але й французьким державним діячем. Він був міністром закордонних справ, а також главою уряду Франції в епоху Реставрації.

Огорожа складатиметься з чавунних стовпчиків, між якими протягнуть ланцюг. І стовпи, стилізовані під казенну частину старовинних гармат, і ланцюг до останньої - "гурвіцевської" - реконструкції стояли на Приморському бульварі. Вони відокремлювали проїжджу частину від пішохідної зони.

"Це буде цілком автентична конструкція з деталей, які десятиліттями були елементами благоустрою бульвару", - сказав Андрій Шелюгін.

На питання, яким чином невисока огорожа збереже пам'ятник від вандалів, начальник управління пояснив, що, безумовно, одним ланцюгом менталітет одеситів і гостей міста не виправити:

"Огорожа стане, в першу чергу, психологічним бар'єром", - сказав він. Крім ланцюга, буде встановлено табличку, яка нагадуватиме публіці, що пам'ятник є національним надбанням і охороняється державою.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.