Портрет легендарної льотчиці прикрасив стіну харківського будинку

У Харкові на стіні чотириповерхового будинку на Московському проспекті намалювали портрет легендарної радянської льотчиці, харків'янки Валентини Гризодубової.

Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Це наш подарунок до Дня міста (23 серпня - ред). Ми б хотіли зробити серію таких настінних портретів знаменитих харків'ян. Зараз ми працюємо над другим портретом - Клавдії Іванівни Шульженко", - повідомила координатор проекту Вікторія Іванова.

За її словами, робота над портретом зайняла близько тижня.

Будинок, на якому зображена В.Гризодубова, не пов'язаний зі знаменитою льотчицею.

"Прямого зв'язку немає. Ми вибрали це місце, бо тут хороший огляд, щоб картинка добре виглядала", - сказала В. Іванова.

В.Гризодубова - радянська льотчиця, учасниця одного з рекордних перельотів, учасниця Великої Вітчизняної війни, перша жінка, яка отримала звання Героя Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.