Портрет легендарної льотчиці прикрасив стіну харківського будинку

У Харкові на стіні чотириповерхового будинку на Московському проспекті намалювали портрет легендарної радянської льотчиці, харків'янки Валентини Гризодубової.

Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Це наш подарунок до Дня міста (23 серпня - ред). Ми б хотіли зробити серію таких настінних портретів знаменитих харків'ян. Зараз ми працюємо над другим портретом - Клавдії Іванівни Шульженко", - повідомила координатор проекту Вікторія Іванова.

За її словами, робота над портретом зайняла близько тижня.

Будинок, на якому зображена В.Гризодубова, не пов'язаний зі знаменитою льотчицею.

"Прямого зв'язку немає. Ми вибрали це місце, бо тут хороший огляд, щоб картинка добре виглядала", - сказала В. Іванова.

В.Гризодубова - радянська льотчиця, учасниця одного з рекордних перельотів, учасниця Великої Вітчизняної війни, перша жінка, яка отримала звання Героя Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.