Мати арештованого за пограбування музею спалила роботи Пікассо, Гогена і Моне

Мати одного з підозрюваних у пограбуванні музею Kunsthal у Роттердамі стверджує, що вона спалила всі викрадені її сином картини.

Про це повідомили правоохоронні органи Румунії, передає УНІАН

Як розповіла слідству Ольга Догару, мати підозрюваного Раду Догару, після арешту сина в січні 2013 року вона злякалася за нього і вирішила знищити всі докази. Спочатку вона закопала валізу з сімома викраденими картинами на кладовищі в селі Каракліу в Румунії. Через місяць, після того, як у селі почалися обшуки, вона викопала валізу і спалила її в пічці у себе вдома. 

У прокуратурі розповіли, що експерти з Національного музею історії Румунії аналізують попіл, знайдений у печі в будинку Ольги Догару. На аналізи, за словами слідчих, може знадобитися кілька місяців. У прокуратурі підкреслили, що будь-які висновки про долю картин можна буде зробити тільки після результатів експертизи. 

Пограбування музею Kunsthal в нідерландському Роттердамі сталося 16 жовтня 2012 близько третьої години ранку. Невідомі, потрапивши у музей через аварійний вихід, менш ніж за дві хвилини винесли сім картин. Це були роботи Пікассо, Гогена, Матісса, Люсьєна Фрейда, Мейєра де Хаана і дві - Клода Моне. 

Картини були виставлені на експозиції, що відкрилася в жовтні 2012 року і була приурочена до 20-річчя галереї. 

Експерти оцінюють загальну вартість викрадених картин в 100-200 мільйонів євро. 

Перші арешти у справі про пограбування музею відбулися в січні 2013 року в Румунії. Тоді були заарештовані троє чоловіків, які відмовилися визнавати свою провину. У тому ж місяці в будинку відомого в Румунії модельєра Каталіна Ботезату був затриманий його асистент. На початку березня в Роттердамі була арештована також румунка, яка є подругою одного з раніше затриманих чоловіків. Всі підозрювані не визнають своєї провини.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.