Мати арештованого за пограбування музею спалила роботи Пікассо, Гогена і Моне

Мати одного з підозрюваних у пограбуванні музею Kunsthal у Роттердамі стверджує, що вона спалила всі викрадені її сином картини.

Про це повідомили правоохоронні органи Румунії, передає УНІАН

Як розповіла слідству Ольга Догару, мати підозрюваного Раду Догару, після арешту сина в січні 2013 року вона злякалася за нього і вирішила знищити всі докази. Спочатку вона закопала валізу з сімома викраденими картинами на кладовищі в селі Каракліу в Румунії. Через місяць, після того, як у селі почалися обшуки, вона викопала валізу і спалила її в пічці у себе вдома. 

У прокуратурі розповіли, що експерти з Національного музею історії Румунії аналізують попіл, знайдений у печі в будинку Ольги Догару. На аналізи, за словами слідчих, може знадобитися кілька місяців. У прокуратурі підкреслили, що будь-які висновки про долю картин можна буде зробити тільки після результатів експертизи. 

Пограбування музею Kunsthal в нідерландському Роттердамі сталося 16 жовтня 2012 близько третьої години ранку. Невідомі, потрапивши у музей через аварійний вихід, менш ніж за дві хвилини винесли сім картин. Це були роботи Пікассо, Гогена, Матісса, Люсьєна Фрейда, Мейєра де Хаана і дві - Клода Моне. 

Картини були виставлені на експозиції, що відкрилася в жовтні 2012 року і була приурочена до 20-річчя галереї. 

Експерти оцінюють загальну вартість викрадених картин в 100-200 мільйонів євро. 

Перші арешти у справі про пограбування музею відбулися в січні 2013 року в Румунії. Тоді були заарештовані троє чоловіків, які відмовилися визнавати свою провину. У тому ж місяці в будинку відомого в Румунії модельєра Каталіна Ботезату був затриманий його асистент. На початку березня в Роттердамі була арештована також румунка, яка є подругою одного з раніше затриманих чоловіків. Всі підозрювані не визнають своєї провини.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.