Заходи Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору. Анонс

У 2013 році Україна та світ вшановуватимуть 80-і роковини Голодомору в Україні.

Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 32—33 років розпочав ряд пам’ятних заходів, повідомляє прес-центр Центру досліджень визвольного руху. 

Серед запланованих заходів:

  • Проведення 21 листопада Міжнародного форуму з участю відомих українських та світових науковців, громадських діячів, офіційних представників європейський країн та міжнародних організацій.
  • Під час форуму відбудеться презентація виставки "Злочини тоталітаризму", підготовленої Європейською платформою пам’яті та сумління.
  • За підтримки Громадського комітету в Україні відбудеться світова прем’єра опери "Червона земля. Голод" американського композитора українського походження Вірка Балея.
  • Міжнародна науково-документальна виставка про Голодомор буде продемонстрована у столицях зарубіжних країн.
  • Проведення конкурсу наукових робіт із дослідження тематики Голодомору та на найкращий художній твір, що найглибше передає трагізм геноциду.
  • Також до 80-х роковин Громадський комітет презентує нові видання на тему Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні. Бібліотеки України поповнять свої фонди комплектами нових книг.

У День пам’яті жертв Голодомору 23 листопада відбудуться Всеукраїнські скорботні заходи. Учасники Громадського комітету закликають усіх людей доброї волі, усіх, хто поділяє біль та скорботу українського народу, 23 листопада о 16-й годині запалити свічку пам’яті за душі тих, хто став жертвою Голодомору.

Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні створено у 2010 році.

До його складу увійшли знакові постаті в громадському, мистецькому та духовному житті, історики та представники академічних установ: Ольга Богомолець, Іван Вакарчук, Іван Васюник, Василь Вовкун, Володимир В’ятрович, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Іван Дзюба, Іван Драч, Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Євген Золотарьов, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Неля Лавриненко, Олександр Максимчук, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Василь Марочко, Дмитро Павличко, Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Лесь Танюк, Ігор Юхновський.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.