Гітлер, Голокост та Ізраїль стали найсуперечливішими темами Вікіпедії

Оприлюднені найсуперечливіші теми на Вікіпедії. Науковці проаналізували зміни та правки, внесені до статей, щоби виявити, з приводу яких тем дописувачі енциклопедії найбільше сперечаються.

Наприклад, на англомовній версії сайту найбільше суперечок точиться навколо статей про екс-президента США Джорджа Буша та анархізм, повідомляє Кореспондент.

Дослідники виявили, що, крім локальних суперечливих тем, є такі, що викликають глобальні дебати, наприклад Ісус чи Бог.

Наступне заплановане дослідження має виявити, як висвітлення цих тем змінювалося в часі.

"Редакторські війни"

Учасники дослідження з Оксфорду та трьох інших інституцій проаналізували зміни сторінок та виявили так звані "редакторські війни", тобто ситуації, коли одні редактори майже повністю видаляли правки інших.

Дослідники вважають, що акцент на цьому аспекті допоміг ефективніше виявити найсуперечливіші теми, аніж просто аналіз статей, які найбільше змінювалися. Автори дослідження кажуть, що велика кількість оновлень сторінки може свідчити лише, що ця тема розвивається.

Натомість найсуперечливіші сторінки - це ті, де постійно прибираються і додаються слова чи речення.

Науковці проаналізували Вікіпедію 10 мовами, зокрема англійською, іспанською, арабською та чеською. За основу взяли дані за 2010 рік.

Найбільш суперечливими темами 10-ти мов були:

  • Ізраїль
  • Адольф Гітлер
  • Голокост
  • Бог

Крім того, часто виникали суперечки щодо Ісуса, пророка Мухаммеда та християнства.

Аналіз також виявив чимало регіональних суперечностей. Наприклад, у Франції найбільше дебатів точиться навколо постаті Сеголен Руаяль.

У майбутньому науковці хочуть проаналізувати новіші дані та створити мапу "редакторських воєн".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.