Більшість українських музеїв потребує ремонту й реставрації

Понад 80% українських музеїв потребують ремонту й реставрації, а переважна більшість музейних експонатів перебуває у непристосованих для їхнього зберігання приміщеннях.

Про це розповів Владислав Піоро, голова правління Українського центру розвитку музейної справи, повідомляє Zaxid.net.

"За даними 2007-2008 років, коли Міністерство культури України спільно з науково-дослідним реставраційним центром вивчали стан українських музеїв, у понад 80% приміщеннях виявили, що температурно-вологісний режим не відповідає нормативам, тобто не відповідає стандартам для збереження музейних цінностей. Ситуація не змінилась і до сьогодні, адже понад 80% музеїв потребують ремонту чи реставрації", – розповів Піоро.

За статистикою Національного дослідного реставраційного центру у музейних фондах України – 20 млн предметів.

"70% усіх пам’яток потребують реставрації і консервації, а термінового втручання – третина від цих 70%. Як відомо, стан музейних колекцій дуже сильно залежить від тих приміщень, де вони зберігаються. В Україні практично немає музею, який би перебував у спеціально побудованому для нього приміщенні, багато музеїв перебувають в історичних будинках, які є непристосованими для зберігання. Виняток становить хіба колишній музей Леніна, а теперішній "Український дім", – наголошує музеєзнавець.

За його словами, 2012 року Міністерство культури спільно з Інститутом стратегічних досліджень та Українським центром культурних досліджень проводили дослідження стану музеїв та історичних пам'яток України, однак ці дані ще  не опрацьовані.

Дивіться також: Музейна людина. Колективний портрет українців, які відвідують музеї

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.