У Києві покажуть відреставровану "Землю" Довженка

11 вересня у київському кінотеатрі "Кінопанорама" відбудеться показ реставрованої версії фільму "Земля" Олександра Довженка, приурочений до 119-го ювілею з дня народження режисера.

Про це повідомляє Національний центр Олександра Довженка.

Фільм демонструватиметься з музичним супроводом від гурту "ДахаБраха" (в записі), створеним на замовлення Національного центру Олександра Довженка.

Прем'єра відреставрованої версії "Землі" з новим саундтреком відбулася на Одеському МКФ 21 липня 2012 року. Відтоді проект розпочав ходу міжнародними кінофестивалями: в жовтні 2012 його було показано в рамках відкриття Міжнародного фестивалю ГОГОЛЬfest, в лютому 2013 - в рамках українського прийому під час Берлінського МКФ, в квітні - на кінофесті в Копенгагені, в червні – у Трансильванії.

У світі Довженкову "Землю" поряд з "Панцерником Потьомкіним" Сергія Ейзенштейна та "Людиною з кіноапаратом" Дзиґи Вертова здебільшого включають до трійки найвидатніших фільмів радянського німого кінематографа.

На міжнародному референдумі кінокритиків у Брюсселі в 1958 році "Землю" було названо серед 12 найвизначніших стрічок світового кіно.

Показ відбудеться 11 вересня о 19.00. Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.