Спецпроект

У Стамбулі вперше з'явиться міський музей

Ідея такого музею виникла ще 20 років тому. Той факт, що у Стамбула, який був столицею цілої імперії, досі немає міського музею, в той час як практично в усіх інших містах вони є, довгий час залишався приводом для дебатів.

Про це пише blackseanews.net.

Нинішній мер Стамбула, Кадір Топбаш, заявив, що проект музею готовий, і залишилося тільки провести тендер на його спорудження. Про заснування музею, як очікується, буде оголошено до того, як пройдуть вибори до місцевих органів влади, намічені на березень 2014 року.

В музеї будуть представлені всі аспекти життя міста-гіганта, його культурне і соціальне життя, розваги в різні історичні періоди існування, макети головних архітектурних будівель, таких як мечеть Сулейманіє або "Мармарай", підводний залізничний тунель, продовжений під Босфором, який з'єднує європейську та азіатську частини міста.

Минуле і сьогодення Стамбула буде представлено в 46 галереях міського музею, який, як планується, буде побудований поруч з музеєм "Панорама 1453", що розповідає про завоювання Константинополя турками-османами, по сусідству зі стамбульським музеєм-палацом Топкапи. У планах також побудувати планетарій поруч з музеєм.

Основні факти історії, географії, сільського господарства, промисловості, природи і культури, а також національна кухня Стамбула демонструватимуться відвідувачам міського музею. Крім того, кожній з 39 адміністративних одиниць Стамбула буде надано місце в музеї, щоб продемонструвати особливості кожного району муніципалітету.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.