Спецпроект

Хорвати створили музей розкраяних сердець

Віддати належне спогадам та вилікуватися від туги за екс-коханими можна у пересувному музеї.

Про це пише ntn.ua.

Білизна, листи, зізнання в коханні, іграшки, кайданки та навіть сокири, протези й зібрані в пляшечки сльози. Це лише незначна частина експонатів у музеї розкраяних сердець. Свого часу його заснувала пара з хорватської столиці Загреба. Після розриву власних стосунків.

"Колись ми теж були разом. Щойно зрозуміли, що взаємини на межі - вирішили започаткувати виставку. Адже треба було щось робити з речами, які нажили спільно. Виникла ідея створити музей і зберігати там людські спогади", - каже Дражен Грубишич, співзасновник музею.

З часом такі ж як вони екс-закохані взялися надсилати до закладу свої спогади. Експозиція почала мандрувати європейськими містами. За останні кілька років хорвати об'їхали Сербію, Македонію, Боснію та Герцеговину, Німеччину, США. Нині експонатами милується публіка в  Нідерландах.

"В Амстердамі, приміром, нам принесли невеличку статуетку Діви Марії. А ще - взуття з вулиці червоних ліхтарів. Є чоловік, який навіть власного протеза віддав. Ця колекція унікальна", - згадує друга співзасновниця музею Олінка Віштиця. 

Дражен та Олінка впевнені, що оглядини таких трагікомічних експонатів дають змогу колишнім закоханим зняти емоційне напруження. Дарувальники певні - ритуал, під час якого в музеї залишається спадок колишньої пристрасті - дуже дієва терапія.

В Амстердамі пересувний музей пробуде до березня 2014 року. Далі - мандруватиме світом та поповнюватиме колекцію.

Теми

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.