Спецпроект

З Киргизького національного музею під час корпоративу викрали картину Айвазовського

Вартість "Морського пейзажу у Криму" оцінюють у 40 тисяч доларів.

Про це пише ua.korrespondent.net.

Полотно розміром 47 на 53,5 см було написане відомим російським художником у 1866 році, зберігалося у Киргизькому національному музеї образотворчих мистецтв з 1955 року. Картина експонувалася в залі російського образотворчого мистецтва, розташованому на другому поверсі будівлі музею.

У Головному управлінні внутрішніх справ міста (ГУВС) Бішкека повідомили, що картина зникла під час корпоративу колективу музею. Співробітники закладу спочатку намагалися знайти її своїми силами, але в понеділок вранці звернулися до міліції. Це третій випадок крадіжки експонату просто  з залу музею від початку роботи закладу.  

Киргизький національний музей образотворчих мистецтв імені Айтієва є головною художньою скарбницею республіки. Він був заснований 1 січня 1935 року. Основою музейної колекції стали близько 150 творів російських художників - В.Тропініна, О.Кіпренського, І.Айвазовського, А. Іванова, що надійшли з фондів Державної Третьяковської галереї та наркомосвіти РРФСР, а також Державного Ермітажу. На сьогоднішній день музейне зібрання налічує більше 17,5 тисячі одиниць зберігання.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.