Спецпроект

Німецькі видання закликають прибрати "російські танки" з Берліну

Німецькі газети "Більд" і "Берлінер Цайтунґ" написали спільну петицію до Бундестагу. В ній вони закликають парламент ФРН прийняти рішенням про демонтаж радянських танків Т-34 із меморіалу, що поруч із Бранденбурзькими воротами у Берліні.

Звернення з’явилося на сайті Bild, повідомляє MediaSapiens.

"Ми не потребуємо жодного російського танка на меморіалі біля Бранденбурзьких воріт в той час, коли російські танки погрожують вільній та демократичній Європі",  – йдеться у петиції.

Автори звернення, крім цього, пропонують вилучити із пам’ятника будь-які символи мілітаризму. Це, зокрема, радянська гаубиця-гармата МЛ-20.

Німецькі журналісти зазначають, що Росія вперше після Холодної війни застосувала збройні сили для зміни кордонів у Східній Європі. На їхню думку, зібрані на кордоні з Україною російські війська означають загрозу українській незалежності.

Разом з тим автори петиції наголошують, що "не ставлять під сумнів день пам’яті та вшанування незліченних жертв російського народу".  Вони також вважають, що із спустошливої та кровопролитної війни треба винести уроки про мир та взаємоповагу народів.

Журналісти попросили своїх читачів підтримати їхню ініціативу. Для цього розмістили зразок листівки.

Bild – загальнонімецька газета-таблоїд, що виходить із понеділка по суботу тиражем 2,5 мільйони примірників. Berliner Zeitung – найпопулярніша щоденна газета регіону Берлін-Бранденбург.

Меморіал у берлінському районі Тірґартен було споруджено в 1945 році в пам'ять про 75 тисяч радянських солдатів, які загинули при штурмі Берліна.

Дивіться також: "У Варшаві демонтували пам'ятник Червоній Армії. ФОТО"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.