Спецпроект

Німецькі видання закликають прибрати "російські танки" з Берліну

Німецькі газети "Більд" і "Берлінер Цайтунґ" написали спільну петицію до Бундестагу. В ній вони закликають парламент ФРН прийняти рішенням про демонтаж радянських танків Т-34 із меморіалу, що поруч із Бранденбурзькими воротами у Берліні.

Звернення з’явилося на сайті Bild, повідомляє MediaSapiens.

"Ми не потребуємо жодного російського танка на меморіалі біля Бранденбурзьких воріт в той час, коли російські танки погрожують вільній та демократичній Європі",  – йдеться у петиції.

Автори звернення, крім цього, пропонують вилучити із пам’ятника будь-які символи мілітаризму. Це, зокрема, радянська гаубиця-гармата МЛ-20.

Німецькі журналісти зазначають, що Росія вперше після Холодної війни застосувала збройні сили для зміни кордонів у Східній Європі. На їхню думку, зібрані на кордоні з Україною російські війська означають загрозу українській незалежності.

Разом з тим автори петиції наголошують, що "не ставлять під сумнів день пам’яті та вшанування незліченних жертв російського народу".  Вони також вважають, що із спустошливої та кровопролитної війни треба винести уроки про мир та взаємоповагу народів.

Журналісти попросили своїх читачів підтримати їхню ініціативу. Для цього розмістили зразок листівки.

Bild – загальнонімецька газета-таблоїд, що виходить із понеділка по суботу тиражем 2,5 мільйони примірників. Berliner Zeitung – найпопулярніша щоденна газета регіону Берлін-Бранденбург.

Меморіал у берлінському районі Тірґартен було споруджено в 1945 році в пам'ять про 75 тисяч радянських солдатів, які загинули при штурмі Берліна.

Дивіться також: "У Варшаві демонтували пам'ятник Червоній Армії. ФОТО"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.