У РФ значно більше неофашизму, ніж в Україні - Amnesty International

У Росії проблема неофашистських угруповань значно актуальніша, ніж в Україні. В Україні не зафіксовано жодного факту утиску російськомовного населення. Так само ніхто з громадян не звертався зі скаргами на "Правий сектор".

Про це в інтерв'ю РБК-Україна заявила виконавчий директор представництва міжнародної правозахисної організації Amnesty International ("Міжнародна амністія") в Україні Тетяна Мазур.

"Ми дуже уважно ставимося до будь-якої інформації, що стосується прав людини, - наголосила правозахисник. - Ми чули звинувачення України в утиску прав російськомовного населення, але не зафіксували таких фактів".

За словами Мазур, до організації жодного разу на зверталися ті, хто "був би жертвою дискримінації за мовною ознакою". Правозахисник нагадала, що народні депутати у лютому 2014 року проголосували за скасування закону про мови національних меншин, але це рішення ВР було заветоване в.о. президента Олександром Турчиновим.

"Поклавши руку на серце, скажу, що є неофашистські угруповання [в Україні], - зазначила Мазур. - Вони були до Євромайдану і вони існують зараз. Наскільки вони є активними - складне питання. Але в Росії ця проблема куди більш актуальна, ніж у нас".

Стверджувати, що в Україні прояви неофазиму є масовими, немає підстав, - підкреслила вона.

Також, за словами правозахисника, "Міжнародна Амністія" не отримала жодної скарги від людей, які б постраждали від дій організації "Правий сектор".

"Не виключено, що ми не володіємо повною інформацією, і такі випадки десь є, але поки ми їх не бачимо, - сказала Мазур. - Ми намагаємося ретельно моніторити їхню діяльність, але поки нам до кінця не зрозуміло, що собою являє "Правий сектор".

Як відомо, у квітні 2014 року повідомлялося про організовані сепаратистами у Слов'янську (Донецька область) погроми циганського населення. Тоді ж лідер місцевих сепаратистів оголосив про полювання на людей, які розмовляють українською.

Amnesty International ("Міжнародна амністія") — неурядова організація, заснована у Великобританії в 1961 році, що має на меті "проведення досліджень та дій, спрямованих на попередження та припинення грубих порушень прав людини, а також допомогу тим, чиї права вуже були порушені".

У 2010 році кількість активістів та прихильників Amnesty International перевищила 3 млн людей у більш ніж 150 країнах. За свою роботу організація удостоєна Нобелівської премії миру, а також премії ООН в області прав людини.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.