Спецпроект

"Київенерго" відімкнула освітлення історичних пам'яток в центрі

Компанія "Київенерго" 16 червня відімкне від електропостачання низку вулиць у центрі столиці та історичні пам’ятки Києва.

Про це повідомляє УП.Київ.

За словами прес-служби компанії, відключення – це вимушений крок, пов'язаний з заборгованістю комунального підприємства "Київміськсвітло", яка сягнула понад 38,3 мільйона гривень.

"16 червня заплановано відключити від електропостачання об’єкти вуличного освітлення у Печерському, Голосіївському та Шевченківському районах Києва",- йдеться в повідомленні.

Також у "Київенерго" відзначили, що змушені відключити об’єкти освітлення історичних пам’яток міста - пам’ятника князю Володимиру Великому та Аскольдової могили, Співочого поля.

Крім того, компанія вже відключила вуличне освітлення на деяких вулицях Солом'янського, Святошинського, Дарницького та Оболонського районів столиці.

У "Київенерго" нагадали, що загальний борг столичних споживачів за спожиту електроенергію на початок червня сягнув 845 мільйонів гривень.

"Комунальне підприємство "Київміськсвітло" є одним із найбільших боржників за електропостачання, і з травня 2013 року повністю припинило розрахунки з "Київенерго"", - наголосили у прес-службі енергокомпанії.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.