Спецпроект

"Київенерго" відімкнула освітлення історичних пам'яток в центрі

Компанія "Київенерго" 16 червня відімкне від електропостачання низку вулиць у центрі столиці та історичні пам’ятки Києва.

Про це повідомляє УП.Київ.

За словами прес-служби компанії, відключення – це вимушений крок, пов'язаний з заборгованістю комунального підприємства "Київміськсвітло", яка сягнула понад 38,3 мільйона гривень.

"16 червня заплановано відключити від електропостачання об’єкти вуличного освітлення у Печерському, Голосіївському та Шевченківському районах Києва",- йдеться в повідомленні.

Також у "Київенерго" відзначили, що змушені відключити об’єкти освітлення історичних пам’яток міста - пам’ятника князю Володимиру Великому та Аскольдової могили, Співочого поля.

Крім того, компанія вже відключила вуличне освітлення на деяких вулицях Солом'янського, Святошинського, Дарницького та Оболонського районів столиці.

У "Київенерго" нагадали, що загальний борг столичних споживачів за спожиту електроенергію на початок червня сягнув 845 мільйонів гривень.

"Комунальне підприємство "Київміськсвітло" є одним із найбільших боржників за електропостачання, і з травня 2013 року повністю припинило розрахунки з "Київенерго"", - наголосили у прес-службі енергокомпанії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.