У Чугуєві відсвяткували 170-ту річницю Іллі Рєпіна

Харківська обласна влада знайшла кошти не тільки на святкування, але й на відновлення садиби-музею художника.

В урочистостях 5 серпня взяли участь почесні гості, серед яких - перший секретар Посольства Республіки Білорусь в Україні Олексій Жуковець і т.в.о. заступника голови ОДА Іван Варченко.

У садибі художника гостям запропонували "рєпінський чай". На території будинку-музею були виставлені студентські проекти з реконструкції садиби Рєпіна і створення у Чугуєві музейного кварталу.

Святкова програма продовжилася у художній галереї, де відкрилася виставка робіт Володимира Оглобліна "Академічка", присвячена академічній дачі імені Рєпіна, розташованій у Тверській області РФ. Біля галереї урочисто погасили поштову марку, присвячену ювілею художника.

Знаменита картина Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану"

Того ж дня відбулося закриття ХV міжнародного рєпінського пленеру. Звертаючись до гостей, Варченко наголосив, що художник прославив Чугуївщину і Харківщину далеко за межами України.

"У цей складний для України час обласна державна адміністрація знайшла можливість виділити 1 млн 267 тис. грн на реставрацію меморіального будинку Рєпіна, що дозволить на сучасному рівні зберегти дух художника на чугуївській землі", - повідомив Варченко.

Роботи з реставрації будинку-музею Рєпіна мають розпочатися у серпні цього року. У тому числі, відновленню підлягають предмети, які знаходяться всередині будинку. Реставрацію планують завершити до кінця року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.