У Чугуєві відсвяткували 170-ту річницю Іллі Рєпіна

Харківська обласна влада знайшла кошти не тільки на святкування, але й на відновлення садиби-музею художника.

В урочистостях 5 серпня взяли участь почесні гості, серед яких - перший секретар Посольства Республіки Білорусь в Україні Олексій Жуковець і т.в.о. заступника голови ОДА Іван Варченко.

У садибі художника гостям запропонували "рєпінський чай". На території будинку-музею були виставлені студентські проекти з реконструкції садиби Рєпіна і створення у Чугуєві музейного кварталу.

Святкова програма продовжилася у художній галереї, де відкрилася виставка робіт Володимира Оглобліна "Академічка", присвячена академічній дачі імені Рєпіна, розташованій у Тверській області РФ. Біля галереї урочисто погасили поштову марку, присвячену ювілею художника.

Знаменита картина Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану"

Того ж дня відбулося закриття ХV міжнародного рєпінського пленеру. Звертаючись до гостей, Варченко наголосив, що художник прославив Чугуївщину і Харківщину далеко за межами України.

"У цей складний для України час обласна державна адміністрація знайшла можливість виділити 1 млн 267 тис. грн на реставрацію меморіального будинку Рєпіна, що дозволить на сучасному рівні зберегти дух художника на чугуївській землі", - повідомив Варченко.

Роботи з реставрації будинку-музею Рєпіна мають розпочатися у серпні цього року. У тому числі, відновленню підлягають предмети, які знаходяться всередині будинку. Реставрацію планують завершити до кінця року.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.