Львів зупиниться на хвилину на згадку про бомбардування 75 років тому

Зупинити весь рух на одну хвилину у пам'ять про жертви бомбардування 1 вересня 1939 року пропонують громадські активісти у Львові.

"Першого вересня 1939 року о 11.30 на Львів впали перші бомби. Тоді ще ніхто не знав, що це початок Другої Світової війни.

Першого вересня 2014 року о 11.30 вшановуючи пам'ять багатомільйонних жертв, де б Ви не були, зупиніться, дайте звуковий сигнал на своєму авто, помоліться щоб в наші домівки не прийшла Третя Світова війна." 

Таке звернення громадські активісти поширюють зараз у мережі Фейсбук. 

75 років тому, у перший день Другої світової війни бомби впали на алеї Фоша (тепер вул. Чернівецька), поблизу вокзалу, де від бомбардування загинуло 6 і було поранено 11 осіб; на вул. Вярусув (тепер вул. Сміливих) від розриву бомби загинуло 2 людини; на вул. Лєщинськєго (тепер вул. братів Міхновських) поранено і вбито близько 40 осіб.

Загалом у перший день війни від нальотів німецької авіації у Львові загинуло 83 і було поранено близько 100 мешканців.

Львівський вокзал після бомбардування 1 вересня 1939 року

Нагадуємо, у цей день 75 років тому Німеччина напала на Польщу, бомбардувальники Люфтваффе бомбили Львів, а упродовж першої половини вересня 1939 року – також Луцьк, Станіславів, Тернопіль, Дрогобич, Сарни, Яворів, Стрий та інші міста.

Серед мільйона польських військових, 106-112 тисяч (за деякими оцінками до 120 тисяч) були українцями. У Вересневій кампанії 1939 року у боях проти нацистів загинуло близько 8000 українців-громадян Польщі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.