550 польських стипендій для українців. Для істориків теж

Польське Міністерство науки та вищої освіти пропонує пакет стипендіальних програм для 500 українських студентів та 50 аспірантів у навчальному 2014/2015 році. Йдеться про річне перебування та навчання у Польщі, насамперед для осіб з територій, що охоплені тепер військовими діями.

На думку польського міністра науки та вищої освіти, проф. Лени Колярської-Бобінської, молоді люди, котрі приїдуть до Польщі в рамках стипендії, повинні повернутися в Україну з ідеями задля побудови демократичної держави, що стане важливою складовою Європи.

Програма покликана забезпечити безкоштовне навчання і стипендію на проживання (900 злотих на людину в місяць) на відомих польських університетах і реномованих напрямках навчання. Після річного перебування стипендіати поверталися б в Україну. Програма включає в себе напрямки з підтримки побудови інституцій і розвитку суспільного капіталу (управління, європеїстика, економіка, адміністрація, вибраний технічні напрямки).

Програма призначена для 550 осіб, у тому числі:

- для 100 студентів з територій охоплених військовими діями (Луганської, Донецької областей, Автономної Республіки Крим), після другого курсу бакалаврату,

- для 400 студентів з України (перевага буде віддаватися особам з областей охоплених військовими діями) – тут могли б подати заявку на стипендію також особи, що вже навчаються в Польщі, походять з територій охоплених військовими діями в Україні, і втратили джерело утримання.

- для 50 аспірантів з України, які мають право розпочати студії ІІІ-го рівня, в першу чергу пов'язаних з ВУЗ-ами, що співпрацюють з польськими партнерами.

Вартість програми становить понад 10 мільйонів злотих.

Набір на програму здійснюватиметься за підтримки Посольства Республіки Польща в Києві та Консульства РП у Харкові, за участю української обласної адміністрації та українських неурядових організацій (НУО).

Варто знати, що студенти з України є найбільшою національною групою з-поміж усіх іноземців, що навчаються в Польщі (42% з майже 36 тис. іноземців). У навчальному 2013/2014 році в Польщі студіювало 15 тис. громадян України. 4 тисячі з них вже тепер отримують різні види фінансової підтримки їхнього навчання (звільнення з оплат, стипендії).

Корисна для Українців, що студіюють в Польщі, інформація знаходиться на спеціальному польському сайті для студентів www.go-poland.pl. Україномовна версія сайту www.go-poland.pl/uk.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.