550 польських стипендій для українців. Для істориків теж

Польське Міністерство науки та вищої освіти пропонує пакет стипендіальних програм для 500 українських студентів та 50 аспірантів у навчальному 2014/2015 році. Йдеться про річне перебування та навчання у Польщі, насамперед для осіб з територій, що охоплені тепер військовими діями.

На думку польського міністра науки та вищої освіти, проф. Лени Колярської-Бобінської, молоді люди, котрі приїдуть до Польщі в рамках стипендії, повинні повернутися в Україну з ідеями задля побудови демократичної держави, що стане важливою складовою Європи.

Програма покликана забезпечити безкоштовне навчання і стипендію на проживання (900 злотих на людину в місяць) на відомих польських університетах і реномованих напрямках навчання. Після річного перебування стипендіати поверталися б в Україну. Програма включає в себе напрямки з підтримки побудови інституцій і розвитку суспільного капіталу (управління, європеїстика, економіка, адміністрація, вибраний технічні напрямки).

Програма призначена для 550 осіб, у тому числі:

- для 100 студентів з територій охоплених військовими діями (Луганської, Донецької областей, Автономної Республіки Крим), після другого курсу бакалаврату,

- для 400 студентів з України (перевага буде віддаватися особам з областей охоплених військовими діями) – тут могли б подати заявку на стипендію також особи, що вже навчаються в Польщі, походять з територій охоплених військовими діями в Україні, і втратили джерело утримання.

- для 50 аспірантів з України, які мають право розпочати студії ІІІ-го рівня, в першу чергу пов'язаних з ВУЗ-ами, що співпрацюють з польськими партнерами.

Вартість програми становить понад 10 мільйонів злотих.

Набір на програму здійснюватиметься за підтримки Посольства Республіки Польща в Києві та Консульства РП у Харкові, за участю української обласної адміністрації та українських неурядових організацій (НУО).

Варто знати, що студенти з України є найбільшою національною групою з-поміж усіх іноземців, що навчаються в Польщі (42% з майже 36 тис. іноземців). У навчальному 2013/2014 році в Польщі студіювало 15 тис. громадян України. 4 тисячі з них вже тепер отримують різні види фінансової підтримки їхнього навчання (звільнення з оплат, стипендії).

Корисна для Українців, що студіюють в Польщі, інформація знаходиться на спеціальному польському сайті для студентів www.go-poland.pl. Україномовна версія сайту www.go-poland.pl/uk.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.