КОНКУРС: Український визвольний рух 1920-х-1950-х років

Конкурс студентських наукових робіт "Український визвольний рух 1920-х-1950-х років" проводять третій рік поспіль, щоб розвивати студентські наукові дослідження української боротьби за свободу та незалежність.

Передбачено три премії для переможців: за найкращу роботу — 3000 грн, друге місце — 2000, третє — 1000 грн.

На конкурс можуть подаватися наукові роботи з таких напрямів:

  • повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках. Цілком доречними будуть як студії, присвячені окремим повстанням чи отаманам, так і дослідження, що охоплюють певний регіон;
  • селянський опір колективізації;
  • ідеологія та програми українського націоналізму в 1920-1950-х роках. Автори можуть пропонувати теми, пов'язані як із певними аспектами ідеології (наприклад, "Геополітичні ідеї на шпальтах "Розбудови нації"" чи "Соціальні функції держави в роботах публіцистів ОУН другої половини 1940 - початку 1950-х рр."), так і з її творцями (наприклад, "Діяльність М. Сціборського в Парижі", "Діяльність Я. Моралевича в США");
  • чільні постаті ОУН та УПА в 1920-1950-х рр. (організатори зацікавлені у дослідженнях, присвячених або малорозробленим в історіографії особам, або аспектам діяльності лідерів ОУН та УПА, які не ставали предметом розгляду дослідників раніше);
  • діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА в певний період (наприклад, "Діяльність ОУН на Черкащині 1941-1943 рр.");
  • повсякденне життя підпільників та повстанців у 1920-1950-х рр. (цілком прийнятними можуть бути теми, пов'язані із заняттями повстанців у таборі чи системою забезпечення харчами тощо, особливостями проживання у криївках тощо).
 

"Тематика заявки цілком може виходити поза заявлені межі, якщо надано відповідне обґрунтування. Нас цікавлять оригінальні роботи, оперті на аналіз наявної історіографії та написані з використанням джерел", — говорить к.і.н. Марта Гавришко, керівник академічних програм ЦДВР.

Роботи оцінюватиме конкурсна комісія, до якої увійшли відомі українські історики, дослідники визвольного руху:

к.і.н. Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті, директор наукового центру при Національному університеті "Києво-Могилянська академія";

д.і.н. Іван Патриляк, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького";

к.і.н. Володимир Панченко, директор Інституту суспільних досліджень;

к.і.н. Олександр Іщук, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху.

Конкурс організований спільними зусиллями Центру досліджень визвольного руху, Українського інституту національної пам’яті, Інституту суспільних досліджень (Дніпропетровськ), Центру історії державотворення України в ХХ столітті Києво-Могилянської академії (Київ) та Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (Львів) та за підтримки Міністерства освіти і науки України.

Учасниками конкурсу можуть стати студенти українських вищих навчальних закладів.

Для участі потрібно до 26 жовтня податки заявку (заповнюється онлайн), а також надіслати на адресу konkurs@cdvr.org.ua конкурсну роботу у вигляді наукової статті (згідно з вимогами) та ілюстрації до неї.

Детальніше про умови конкурсу читайте на сайті Центру досліджень визвольного руху.

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху:

history@cdvr.org.ua

тел./факс: +380 32 247-45-22

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.