КОНКУРС: Український визвольний рух 1920-х-1950-х років

Конкурс студентських наукових робіт "Український визвольний рух 1920-х-1950-х років" проводять третій рік поспіль, щоб розвивати студентські наукові дослідження української боротьби за свободу та незалежність.

Передбачено три премії для переможців: за найкращу роботу — 3000 грн, друге місце — 2000, третє — 1000 грн.

На конкурс можуть подаватися наукові роботи з таких напрямів:

  • повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках. Цілком доречними будуть як студії, присвячені окремим повстанням чи отаманам, так і дослідження, що охоплюють певний регіон;
  • селянський опір колективізації;
  • ідеологія та програми українського націоналізму в 1920-1950-х роках. Автори можуть пропонувати теми, пов'язані як із певними аспектами ідеології (наприклад, "Геополітичні ідеї на шпальтах "Розбудови нації"" чи "Соціальні функції держави в роботах публіцистів ОУН другої половини 1940 - початку 1950-х рр."), так і з її творцями (наприклад, "Діяльність М. Сціборського в Парижі", "Діяльність Я. Моралевича в США");
  • чільні постаті ОУН та УПА в 1920-1950-х рр. (організатори зацікавлені у дослідженнях, присвячених або малорозробленим в історіографії особам, або аспектам діяльності лідерів ОУН та УПА, які не ставали предметом розгляду дослідників раніше);
  • діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА в певний період (наприклад, "Діяльність ОУН на Черкащині 1941-1943 рр.");
  • повсякденне життя підпільників та повстанців у 1920-1950-х рр. (цілком прийнятними можуть бути теми, пов'язані із заняттями повстанців у таборі чи системою забезпечення харчами тощо, особливостями проживання у криївках тощо).
 

"Тематика заявки цілком може виходити поза заявлені межі, якщо надано відповідне обґрунтування. Нас цікавлять оригінальні роботи, оперті на аналіз наявної історіографії та написані з використанням джерел", — говорить к.і.н. Марта Гавришко, керівник академічних програм ЦДВР.

Роботи оцінюватиме конкурсна комісія, до якої увійшли відомі українські історики, дослідники визвольного руху:

к.і.н. Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті, директор наукового центру при Національному університеті "Києво-Могилянська академія";

д.і.н. Іван Патриляк, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького";

к.і.н. Володимир Панченко, директор Інституту суспільних досліджень;

к.і.н. Олександр Іщук, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху.

Конкурс організований спільними зусиллями Центру досліджень визвольного руху, Українського інституту національної пам’яті, Інституту суспільних досліджень (Дніпропетровськ), Центру історії державотворення України в ХХ столітті Києво-Могилянської академії (Київ) та Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (Львів) та за підтримки Міністерства освіти і науки України.

Учасниками конкурсу можуть стати студенти українських вищих навчальних закладів.

Для участі потрібно до 26 жовтня податки заявку (заповнюється онлайн), а також надіслати на адресу konkurs@cdvr.org.ua конкурсну роботу у вигляді наукової статті (згідно з вимогами) та ілюстрації до неї.

Детальніше про умови конкурсу читайте на сайті Центру досліджень визвольного руху.

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху:

history@cdvr.org.ua

тел./факс: +380 32 247-45-22

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.