Стартує польсько-українська програма обміну досвідом у царині культури та охорони національної спадщини

У Києві висадився десант польських менеджерів культури.

Проект, що підготував Департамент Міжнародної Співпраці  Міністерства Культури і Національної Спадщини у співпраці з Польським Інститутом у Києві та Посольством РП в Україні, є відповіддю на прохання Міністерства культури України про організацію циклу занять і майстер-класів для українських урядовців і спеціалістів.

Необхідність його впровадження було узгоджено Міністрами Польщі та України.  

Головні теми, які буде порушено під час реалізації проекту:

Правові і фінансові основи культурного життя у Польщі.

Структура і робота МКіНС Польщі та підлеглих установ, зокрема промоція на території країни.

Система охорони культурної спадщини у Польщі: правові розв’язання, структура, діяльність, стандарти і позитивний досвід.

Інституційні рамки щодо популяризації польської культури закордоном.

Польські Інститути у світі – установи, що популяризують польську культуру закордоном (на прикладі діяльності Польського Інституту у Києві).

Популяризація польської культури закордоном на прикладі конкретних проектів, реалізованих у 2011-2014 роках.

Основні завдання у процесі оцифрування фондів культурних установ.

Презентація діяльності деяких центрів МКіНС з питань оцифровування.

Оцифровування та комп’ютеризація у практиці – презентація механізму діяльності проектів NINATEKA та електронної бібліотеки POLONA.

Роль місцевого самоврядування та неурядових організацій.


У проекті запланована участь керівництва Міністерства Культури і Національної Спадщини Польщі на чолі із генеральним директором міністерства Яцеком Ольбрихтом, а також - керівництва низки провідних державних культурних інституцій: директора Інституту Книжки Гжегожа Гаудена, директора Національного центру культури Казимира Манкєвича, радника Польського кіноінституту Альберта Ставішинського та інших.

Перший етап проекту буде проходити 14-15 жовтня 2014 року у Києві у приміщенні Парламентської бібліотеки України за адресою: вул. Грушевського, 1


Щодо участі у семінарах проекту та додаткової інформації організатори просять звертатися до  Ірини Бургело: burgelo@mincult.gov.ua

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.