Стартує польсько-українська програма обміну досвідом у царині культури та охорони національної спадщини

У Києві висадився десант польських менеджерів культури.

Проект, що підготував Департамент Міжнародної Співпраці  Міністерства Культури і Національної Спадщини у співпраці з Польським Інститутом у Києві та Посольством РП в Україні, є відповіддю на прохання Міністерства культури України про організацію циклу занять і майстер-класів для українських урядовців і спеціалістів.

Необхідність його впровадження було узгоджено Міністрами Польщі та України.  

Головні теми, які буде порушено під час реалізації проекту:

Правові і фінансові основи культурного життя у Польщі.

Структура і робота МКіНС Польщі та підлеглих установ, зокрема промоція на території країни.

Система охорони культурної спадщини у Польщі: правові розв’язання, структура, діяльність, стандарти і позитивний досвід.

Інституційні рамки щодо популяризації польської культури закордоном.

Польські Інститути у світі – установи, що популяризують польську культуру закордоном (на прикладі діяльності Польського Інституту у Києві).

Популяризація польської культури закордоном на прикладі конкретних проектів, реалізованих у 2011-2014 роках.

Основні завдання у процесі оцифрування фондів культурних установ.

Презентація діяльності деяких центрів МКіНС з питань оцифровування.

Оцифровування та комп’ютеризація у практиці – презентація механізму діяльності проектів NINATEKA та електронної бібліотеки POLONA.

Роль місцевого самоврядування та неурядових організацій.


У проекті запланована участь керівництва Міністерства Культури і Національної Спадщини Польщі на чолі із генеральним директором міністерства Яцеком Ольбрихтом, а також - керівництва низки провідних державних культурних інституцій: директора Інституту Книжки Гжегожа Гаудена, директора Національного центру культури Казимира Манкєвича, радника Польського кіноінституту Альберта Ставішинського та інших.

Перший етап проекту буде проходити 14-15 жовтня 2014 року у Києві у приміщенні Парламентської бібліотеки України за адресою: вул. Грушевського, 1


Щодо участі у семінарах проекту та додаткової інформації організатори просять звертатися до  Ірини Бургело: burgelo@mincult.gov.ua

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.