У Києві може з’явитися вулиця Ґедройця

"Революція Гідності в Україні стала фундаментом розбудови україно-польських стосунків. Народ Польщі виявив справжню солідарність із українським народом. Український народ відчув безпосередню підтримку, від звичайних поляків та державних мужів Польщі, у своєму прагненні побудувати демократичну та правову Україну, як частину єдиної Європейської сім’ї.

Фундатором концепції добросусідських відносин незалежної України та Польщі є видатний поляк Єжи Ґедройць активний прихильник співпраці наших народів та супротивник взаємних територіальних претензій.

Юзеф Чапський та Єжи Ґедройць (праворуч) під час Конгресу Свободи Культури у Берліні. Фото 1950 року з фондів Літературного інституту у Парижі

Роботи Ґедройця стали фундаментом зовнішньополітичної дій Польщі до України. Виходячи з вище сказаного пропонуємо перейменувати вулицю Якіра, Шевченківській район міста Києва, на вулицю Єжи Ґедройця", - ідеться у зверненні польського-українського порталу PoloNews на ім’я голови КМДА Віталія Кличка.

Нагадуємо, Єжи Ґедройць — польський публіцист і громадський діяч, засновник і головний редактор культового часопису Kultura (Париж). Активний прихильник польсько-української співпраці, супротивник взаємних територіальних та інших претензій. Гедройцева формула "Без незалежної України не буде вільної Польщі" стала гаслом східної політики Польщі після 1989 і до наших днів.

З ініціативи і коштом Єжи Ґедройця у Бібліотеці "Культури" з'явилася друком антологія української літератури 1917–1933 років "Розстріляне відродження", що її на замовлення Ґедройця підготував Юрій Лавріненко. "Розстріляне відродження" як пропозиція назви книжки вперше прозвучала у листі Ґедройця до Лавріненка від 13 серпня 1958 року: "Щодо назви. Чи не було би, може, добре дати як загальну назву: „Розстріляне відродження. Антологія 1917–1933 etc." Назва тоді звучала би ефектно".

Після виходу книжки Єжи Ґедройць коштом редакції надіслав був рецензійні примірники антології до Спілки Письменників у Києві та до українських радянських журналів, а також використовував кожну можливість, легальну й нелегальну, аби переправити книгу "за залізну завісу".