АНОНС: Як викинути Леніна з голів українців? Міжнародна конференція

Інтелектуали з цілої Європи дискутуватимуть у Києві, як пам’ять впливає на майбутнє.

Посольство Франції в Україні, Французький інститут в Україні, Український інститут національної пам’яті, Європейський форум для України та Центр досліджень визвольного руху запрошують філософів, соціологів, журналістів, істориків, громадських діячів та всіх, кому цікава тема когнференції, обмінятися думками про вплив пам’яті на майбутнє, про виклики та досвід перехідного посткомуністичного періоду і обговорити українські перспективи змін у культурній, соціальній, політичній та економічній сферах.

Як українцям викинути Леніна не лише з постаментів, але й голів — інтелектуали Франції, Грузії, Естонії, Латвії, Польщі, Росії, України та Чехії зберуться на дискусійний форум у столиці України. Серед них, зокрема, Стефан Куртуа, Франсуаз Том, Галя Акерман, Лєв Гудков, Александр Вондра, Адам Міхнік, Вітаутас Ландсбергіс, Віталій Портніков, Володимир В’ятрович, Юрій Рубан та Вадим Скуратівський.

 

Представники колишніх соцкраїн та європейські експерти поділяться досвідом, що вдалося і що не вдалося у сфері декомунізації, як відбулася люстрація, як була досягнута (чи не досягнута) національна згода щодо болісних реформ. 

Як підприємництво змінює суспільні процеси? Як совкова система управління досі генерує корупцію та фальсифікації? Як слід діяти, щоб розвіяти міфи про "справедливе радянське суспільство" і протистояти російській пропаганді? Ці та інші питання на порядку денному конференції. 

Програма проведення конференції:

12 грудня з 14.00 до 19.00 - Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Сесія 1. Як вилікувати травми тоталітарного минулого: цинізм, страх, недовіру

Сесія 2. Як позбавити історичну пам’ять від радянських історичних міфів?

13 грудня з 9.00 до 19.00 - Дипломатична академія України

Сесія 3. Вдалий та невдалий досвід декомунізації колишніх соцкраїн

Сесія 4. Як перемогти інерцію совкового підходу в державному управлінні і суспільних відносинах

Сесія 5. Як економіка міняє менталітет

Заключна сесія "Quo vadis?".

Зареєструватися до участі можна до 9:00 ранку п’ятниці, 12 грудня на сайті ЦДВР.

Додаткова інформація, організація інтерв’ю, детальна програма за запитом: contact@ifu.kiev.ua, (044)4822371 (Вікторія Томенчук).

Пряму інтернет-трансляцію конференції забезпечує BeTv. Інформаційний партнер — Український тиждень

Програма заходу на сайті ЦДВР.

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху:

history@cdvr.org.ua

тел./факс: +380 32 247-45-22

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.